Справа № 740/4953/23

Провадження № 2/740/1077/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2023 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Зінич А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

установив:

У серпні 2023 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачки аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно від дня подання цього позову до досягнення сином 23-річного віку за умови продовження навчання.

Позов мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано. Сторони мають спільного повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається на другому курсі Національного університету біоресурсів і природокористування України за спеціальністю «Комп`ютерна Інженерія» денної форми навчання за державним замовленням на освітньому ступені «Бакалавр»; термін навчання - до 30.06.2026. Син навчається на денній формі навчання, не має жодних джерел доходу, потребує матеріальної допомоги, перебуває на повному утриманні позивача. Відповідачка ухиляється від надання належної матеріальної допомоги на утримання сина, добровільно допомоги не надає. На момент звернення до суду між сторонами не досягнуто згоди з приводу способу виконання відповідачкою свого обов`язку утримувати сина, який продовжує навчання. Позивач вважає, що відповідачка як мати повинна надавати допомогу сину на період його навчання. Інші особи, щодо яких відповідачка має аліментні зобов`язання, відсутні.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного та призначено судове засідання на 18 вересня 2023 року 11-00 год. з викликом сторін, яке в подальшому неодноразово відкладалося, востаннє - на 10 листопада 2023 року 10-00 год.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому просила розглянути справу без її участі, відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вона не має можливості утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчання. Зазначила, що була платником аліментів на користь позивача на утримання сина ОСОБА_4 із 16 серпня 2021 року і до досягнення сином повноліття. У зв`язку з її скрутним матеріальним становищем виникла заборгованість зі сплати аліментів. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 листопада 2022 року стягнуто з неї на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 39 772,96 грн. На цей час стосовно неї відкриті виконавчі провадження за № НОМЕР_3 та НОМЕР_4, здійснюється примусове стягнення. Син ОСОБА_4 навчається на державному замовленні, тобто оплата здійснюється за рахунок видатків державного та місцевих бюджетів. Вона надає сину матеріальну допомогу по мірі можливостей при зустрічах. Рухомого майна, земельних ділянок чи земельної частки (паю) у власності вона не має. Із нерухомого майна має 1/150 частку у спільній частковій власності (кімната в гуртожитку). Вона є фізичною особою - підприємцем, середньомісячний дохід складає 5 108,33 грн, а тому вона не має можливості надавати матеріальної допомоги повнолітньому сину, який продовжує навчання.

У судове засідання сторони не з`явилися. Від представника позивача - адвоката Кубрака Ю. І. надійшла заява про розгляд справи за його та позивача відсутності, позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Представник відповідачки - адвокат Гордієць В. С. подала заяву, в якій просила справу розглядати без її та відповідачки участі; у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що з 14.07.2005 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року (а. с. 8). Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з позивачем (а. с. 6).

Спільний син сторін - ОСОБА_3 навчається на денній форми навчання в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, термін закінчення навчання - 30.06.2026, що підтверджується довідкою № 3535 від 24.07.2023 року (а. с. 11); отримує платну освітню послугу для підготовки фахівців, що підтверджується копією договору від 06.09.2022 року (а. с. 46 - 48) та копіями квитанцій про сплату за навчання № П2211808 від 14.09.2022, № П2361390 від 16.01.2023, № П236218 від 14.02.2023, № П2429732 від 14.03.2023, № П2531166 від 31.05.2023, № П 2678349 від 29.09.2023 (а. с. 49 - 54).

Відповідачка зареєстрована як ФОП; відповідно до звітної податкової декларації від 14.02.2023 року її дохід за 2023 рік складає 61 300,00 грн (а. с. 32 - 35); стосовно неї відкриті виконавчі провадження за № НОМЕР_3 та НОМЕР_4 та здійснюється примусове стягнення за несплату аліментів (а. с. 29 - 31, 36); є власником 1/150 частки у спільній частковій власності - кімнати АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 33430590 від 13.03.2012 року (а. с. 40).

Статтею 198 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У ч. 3 ст. 199 СК України вказано, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчання, а також той з батьків, з яким вони проживають.

За правилами ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом ст. 141 СК України, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За правилами ст. 89 ЦПК України с уд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд вважає за можливе позов задовольнити частково.

Оскільки спільний син сторін досяг повноліття, продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, то суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки як матері аліментів у розмірі 1/8 частини її заробітку (доходу) щомісячно, що з урахуванням майнового стану відповідачки буде достатнім для утримання повнолітнього сина на період навчання, відповідатиме завданням цивільного судочинства - справедливості вирішення справи та ефективності захисту прав.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки у дохід держави слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 89, 128, 141, 247, 223, 263 - 265, 274 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІПН НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 01 серпня 2023 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.

У задоволені позову в іншій частині - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) у дохід держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко