КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 травня 2009 року                                                                             м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Богуновському районі м. Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Богуновському районі м. Житомира про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми підвищення до пенсії, - 

ВСТАНОВИЛА:  

07 лютого 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Богуновському районі м. Житомира про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми підвищення до пенсії.                 

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2008 року адміністративний позов задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у сумі 742,65 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 51 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління пенсійного фонду України в Богуновському районі м. Житомира подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. 

Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, місце та час апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та заперечень на апеляційну скаргу не надходило. 

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, місце та час апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. 

У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає. 

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову. 

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з 09.07.2007 року відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується у повному обсязі.

Відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1, 03 березня 1940 року народження,  віднесена до категорії  дітей  війни  (а.с. 10), знаходиться на обліку в УПФУ в Богуновському районі м. Житомира.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

П. 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону. 

Проте Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. 

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення підвищення до пенсії, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.

Відтак, з урахуванням того, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, судова колегія погоджується з висновком суду про наявність підстав для стягнення з відповідача підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що  виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим  законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без  змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. 

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254  КАС України, колегія, -

УХВАЛИЛА: 

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Богуновському районі м. Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Богуновському районі м. Житомира про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми підвищення до пенсії - залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2008 року - без змін.       

Повний текст ухвали виготовлений 29 травня 2009 року.    

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.  

Головуючий:                                                О.Г. Хрімлі

Судді:                                                            Н.М. Літвіна 

О.Ф. Ситников