КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-17406/08                                           Головуючий у І інстанції: Білоус М.В.

                                                                                                  Суддя-доповідач:  Ситников О.Ф.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

26 травня 2009 року                                                                                              м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі підвищеної пенсії, -

В С ТА Н О В И В:

У лютому 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі підвищеної пенсії.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 березня 2008 року позов задоволено, а саме:

-          визнано дії (бездіяльність) ОСОБА_2 щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної пенсії з підвищенням 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни в 2007 року - незаконними;

-          стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) грн. 95 коп. недоплаченої суми пенсії, як дитині війни та 83 (вісімдесят три) грн. 40 коп. в рахунок компенсації судових витрат по справі;

-          в іншій частині позову ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача в подальшому регулярно проводити розрахунки пенсій з врахуванням підвищеної мінімальної на 30 % та проведенням по ним виплат - відмовлено.

         Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в  якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

         Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.03.08 року зміні,  виходячи з наступного.

         Колегія суддів погоджується з висновком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області щодо того, що позивач має право на виплату відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни» щомісячної пенсії з підвищенням 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитина війни, але, разом з тим, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1444 грн. 95 коп. недоплаченої суми пенсії за 2007 рік.

         Так,  з матеріалів справи вбачається, що з 18.05.2006 року позивачці присвоєно статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1, виданим Прилуцьким ОСОБА_3.

         Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний та правовий захист дітей війни» пенсія позивачу повинна щомісячно підвищуватися як дитині війни на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

      Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рн/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону.

         Пленум Верховного Суду України у своїй постанові абз. п. 19 звернув увагу на те, що відповідно до ст. ст. 8, 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються  конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод, що в розумінні принципу законності кореспондуються із ст. 9 КАС України.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

            Отже, судом першої інстанції обґрунтовано визнано дії (бездіяльність) відповідача незаконними.

Однак, вирішуючи спір про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в нарахуванні підвищення пенсії в 2007 році відповідно до вимог ст. 6 Закону, суд першої інстанції не врахував, що позивач має право на вказане підвищення до пенсії з дня набрання чинності Рішенням КС України, тобто з 09.07.2007 року. Також, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області не визначив кінцеву дату, до якої має здійснюватися такий перерахунок. Оскільки дія Закону про бюджет на 2007 рік закінчується 31 грудня 2007 року, то й перерахунок  повинен вчинятися до цієї дати.

Крім того, колегія Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що з врахуванням того, що суд не наділений повноваженнями нараховувати підвищення до пенсії, висновок міськрайонного суду про стягнення з відповідача на користь позивача 1444 грн. 95 коп. є помилковим.

Відповідно до  ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За  ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни  постанови  суду  першої інстанції є правильне  по  суті  вирішення  справи чи питання,  але із помилковим  застосуванням  норм  матеріального  чи  процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 березня 2008 року підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні у вказаній частині.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207  КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 березня 2008 року - змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини в наступній редакції:

Зобов'язати ОСОБА_2 здійснити ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції закону, яка діяла до 01.01.2007 року) починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.