ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"22" березня 2007 р. | Справа № 01/12-92. |
за позовом дочірнього підприємства «АК Альфа» ЗАТ «Акціонерна компанія «Альфа», м.Виноградів, Закарпатської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Мавекс», м.Луцьк
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 8.12.2006р.,
Суддя Якушева І.О.
Представники:
від позивача: Опришко О.З. (дов. від 09.01.2007р.)
від відповідача: Лошак В.О. (дор. № 116д від 20.03.2007р.)
Суть спору: позивач в позовній заяві на підставіч.1 ст.215, п.2 ст.203 Цивільного кодексу України просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 8.12.2006р., укладений між ДК “АК “Альфа” і ТзОВ “Мавекс”.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнали, просять у задоволенні позову про визнання договору від 8.12.2006р. недійсним відмовити, посилаючись на таке:
- єдиною підставою для визнання ос порваного правочину позивач наводить відсутність у ліквідатора ДП „АК Альфа" відповідного обсягу повноважень, що на його думку суперечить ст.203 ЦК України і є відповідно підставою для визнання його недійсним в порядку ст.215 ЦК України.
Разом з тим, такі твердження позивача є хибними та не відповідають фактичним обставинам справи, а тим більше суперечать положенням діючого законодавства, зокрема Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Позивач не приймає до уваги, що господарським судом Закарпатської області було порушено провадження у справі за № 6/98 про банкрутство ДП „АК „Альфа" ЗАТ «Акціонерна компанія Альфа та призначено ліквідатора.
Закон № 2343 пов'язує з винесенням судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури щодо боржника настання певних юридичних наслідків: припинення повноважень органів управління боржника, припинення повноважень власника боржника, перехід управління боржником та повноважень щодо розпорядження його майном до ліквідатора боржника, зняття будь-яких обмежень щодо відчуження майна боржнику відчуження майна боржника в порядку визначеному вказаним законом ті інші. Такі наслідки відповідно до ст.22, 23 Закону №2343 настають з дня винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Питання щодо дієздатності юридичної особи визначаються ст.92 ЦК України. Вказаною статтею передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Саме в силу закону ліквідатор ДП „АК Альфа" Ракущинець А.А. набув відповідного та повного обсягу дієздатності діяти від імені боржника, в тому числі щодо розпорядження майном боржника та укладення правочинів.
На момент укладення оспорюваного правочину, тобто 08.12.2006р., постанова господарського суду Закарпатської області у справі №6/98 скасованою не була. Такі обставини настали тільки 24.01.2007р.
Таким чином, мали місце обставини, обумовлені ч.1 ст.23 Закону №2343, яка регламентує питання щодо наслідків визнання боржника банкрутом: з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника; накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Згідно ч.2 ст.23 того ж Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Ст.24 Закону №2343 визначає, що у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
До повноважень ліквідатора ст.25 Закону №2343 віднесено наступні, які здійснюються ним з дня його призначення: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно ч.2 ст.24 Закону з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи — банкрута.
Таким чином, з огляду на вищезазначене у ліквідатора ДП „АК Альфа" Ракущинець А.А. на момент укладення правочину був єдиним органом управління ДП „АК Альфа" та володів повним обсягом дієздатності на укладення такого роду правочинів, розпоряджатися майном банкрута, та більше того в силу приписів Закону №2343 зобов'язаний був вживати відповідних заходів щодо здійснення ліквідаційної процедури, в тому числі по розпорядженню майном банкрута та задоволення вимог кредиторів (ліквідаційна процедура не може тривати більше 12 місяців).
Зокрема, порядок продажу майна банкрута передбачено статтею 30 Закону згідно з ч. 10 якої продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.
У зв’язку з необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів по справі, розгляд справи слід відкласти.
Оскільки спір відповідно до ст.69 ГПК України має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторін.
Керуючись ст.69, п.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у х в а л и в:
1. Строк розгляду спору за клопотанням сторін продовжити.
2. Розгляд справи відкласти на 12.04.2007р. на 11 год.
3. Зобов’язати позивача подати суду: докази на підтвердження оскарження постанови господарського суду Закарпатської області від 10.07.2006р.; пояснення по справі з врахуванням заперечень відповідача.
4. Зобов’язати відповідача подати суду: додаток до відзиву.
Суддя Якушева І. О.