ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 638/2751/23

Номер провадження 22-ц/818/1844/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Бурлака І.В, Яцини В.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,

представник позивача адвокат Браташ О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 липня 2023 року в складі судді Теслікової І.І. у справі № 638/2751/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Шевченківський ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ), про звільнення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позов мотивовано тим, що судовим наказом Дзержинським районним судом м. Харкова від 21 липня 2022 року у справі № 638/3887/22 з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), однак не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 липня 2022 року і до повноліття дитини.

Вказаний судовий наказ був пред`явлений стягувачем до виконання до Шевченківського ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ, яким відкрито виконавче провадження № ВП №71304349.

На час звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 фактично не проживала разом з дитиною, не несла та не несе витрат на його утримання, а тому відсутні підстави для стягнення аліментів на її користь на утримання сина.

Після запровадження воєнного стану у березні - травні 2022 року син проживав разом з ним у м. Івано - Франківську.

У червні 2022 року його призвано на військову службу, а син ОСОБА_3 виявив бажання виїхати до бабусі, матері позивача - ОСОБА_5 в Німеччину, щоб мати можливість там навчатись та повноцінно займатись спортом.

Отже, наразі дитина знаходиться під опікою ОСОБА_5 на території Німеччини, з 12 жовтня 2022 року проходить навчання в Школі ім. Пауля Хіндеміта. Позивач добровільно повністю здійснює витрати по утриманню сина. Водночас, з метою продовження навчання в Україні, сина зараховано до Приватного навчального закладу Авторської школи Бойко, де він проходить онлайн навчання, за яке батько сплачує кошти.

За домовленістю з опікуном дитини - ОСОБА_5 , позивачем - ОСОБА_1 добровільно повністю здійснюються витрати по утриманню сина, що підтверджується відповідними квитанціями про перерахування грошових коштів на рахунок дитини та опікуна.

Оскільки дитини фактично не проживає разом з матерію, остання не несе витрати на його утримання, підстави для стягнення на її користь аліментів на утримання сина відсутні.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Дзержинським районним судом м. Харкова від 21 липня 2022 року у справі № 638/3887/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), однак не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, та також звільнити його від сплати заборгованості по аліментам з моменту винесення вказаного судового наказу.

25 квітня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому позов просила залишити без задоволення.

Відзив мотивовано тим, що спільний син ОСОБА_3 з народження по 2022 рік проживав разом з нею. У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з березня 2022 року вона разом з сином переїхала до Тернополю. За її заявою дитина була зарахована до Тернопільської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 11 Тернопільської міської ради Тернопільської області. В подальшому навчання ОСОБА_3 було поновлено в Харківській загальноосвітній школі 1-3 ступенів № 5 Харківської міської ради Харківської області за екстернатною формою здобуття освіти.

ОСОБА_1 знав про зміну місця проживання, проте матеріальне утримання для забезпечення потреб сина не надавав, участі не приймав ні в перевезенні під час війни дитини з Харкова до Тернополя, ні в оплаті орендованого житла та не ніс інших витрат на дитину, що додатково окрім основних виникли під час війни.

Після повідомлення ОСОБА_1 , що у разі відсутності фінансової допомоги, нею буде подано позов до суду про стягнення аліментів, позивач почав чинити психологічний тиск та втручатись в особисте життя відповідача, намагатися самовільно змінити місце проживання дитини.

В подальшому, позивач ОСОБА_1 самовільно змінив місце проживання дитини, у зв`язку з чим вона була змушена переїхати до Німеччини та розшукувати сина.

Їй не відомо, яким чином дитина ОСОБА_3 перетнув кордон України та опинився в Німеччині, за якими документами, на якій підставі та у який спосіб опіку надано бабусі ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_5 виїхала з України значно раніше - 16 березня 2022 року.

Згоду на перебування сина під опікою його бабусі вона не надавала ні в Україні, ні в Німеччині, а тому ОСОБА_5 не є законним представником дитини.

Наразі вона знаходиться з дитиною в Німеччині. ОСОБА_1 ніколи не проживав з сином і не проживає. Виписка з банківських установ, платіжні інструкції, квитанції про перерахування грошових коштів ОСОБА_1 своїй матері ОСОБА_5 не є доказом того, що ці грошові кошти є аліментами на утримання дитини та не виключає обов`язку ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання дитини. Переміщення дитини до Німеччини обумовлено діями позивача, яким вона не мала змоги запобігти.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 липня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо проживання дитини разом з ним, а тому підстави для припинення стягнення аліментів з нього на утримання сина відсутні. Доводи ОСОБА_1 , що дитина під час введення воєнного стану в Україні, тимчасово мешкає за кордоном, не є безумовною підставою для задоволення позову. Зважаючи, що матеріали справи не містять даних щодо розміру заборгованості по аліментам, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Браташ Ольга Сергіївна, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким звільнити його від сплати аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 липня 2022 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судовий наказ про стягнення аліментів, було видано після того, як дитина виїхала до Німеччини та не проживала разом з матір`ю.

Відповідачкою не заперечується, що вона не проживає з сином, а дитина проживає разом з бабусею у Німечинні, АДРЕСА_1 .

Вказані обставини встановлені також рішенням Дільничного суду м. Франкфурт-на-Майні (сімейний суд) № 456 F 5023/23 UG, яке набрало законної сили 08 травня 2023 року, відповідно до якого мати проживає окремо від сина в іншому місті, в іншому адміністративному окрузі Німеччини - АДРЕСА_3. На виконання даного рішення мати дитини зустрічається з сином не частіше ніж один раз на два тижні у супроводі психолога ОСОБА_6 .

Стягнення аліментів на користь матері дитини, яка не проживає разом з неповнолітнім та не утримує його грубо порушує статтю 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», оскільки після сплати аліментів у позивача не залишається належної кількості коштів для утримання самої дитини.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 та представник Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явилася.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 16 листопада 2023 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:

ОСОБА_2 повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою від 19 жовтня 2023 року «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (том 2, а.с.11-12), судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримана 03 жовтня 2023 року (том 2, а.с.17);

Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримано 18 жовтня 2023 року (том 2, а.с.10), судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримана 03 жовтня 2023 року (том 2, а.с.18).

Від ОСОБА_2 надійшло клопотання про проведення судового засідання 16 листопада 2023 року без її участі (том 2, а.с. 19-20).

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасника справи, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача адвоката Браташ О. О., яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 35).

Судовим наказом Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 липня 2022 року, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного суду від 29 березня 2023 року по справі № 638/3887/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку ( доходу), однак не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 липня 2022 року і до повноліття (а .с. 72, 97-102).

Постановою Шевченківського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ від 16 березня 2023 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 638/3887/22 виданого 03 серпня 2022 року Дзержинським районним судом м. Харкова на підставі вказаного судового наказу (а. с. 111).

29 березня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 87, 88).

Відповідно до інформації Директора Тернопільської загальноосвітньої школи 1-111 ступеня № 11 від 25 липня 2022 року № 125 ОСОБА_3 з 14 березня 2022 року був зарахований за заявою матері ОСОБА_2 до Тернопільської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 11 Тернопільської міської ради Тернопільської області до 6-Б класу. Згідно із заявою матері ОСОБА_3 відрахований 04 червня 2022 року з числа учнів вищезазначеного загальноосвітнього закладу (а.с. 90).

Відповідно до довідки директора Харківської загальноосвітньої школи 1-111 ступеня № 5 від 04 серпня 2022 року ОСОБА_3 навчається в Харківській загальноосвітній школі 1-111 ступеня № 5 Харківської міської ради Харківської області з першого класу, закінчив 6 клас в 2022 році (а. с. 91)

З копії рапорту інспектора - чергового Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області від 16 березня 2022 вбачається, що ОСОБА_1 звертався до РУП ГУ НП з повідомленням, що його дитина знаходиться за адресою АДРЕСА_2 з чужим чоловіком, заявник має намір забрати дитину. Заявник не проживає з сином, оскільки з матір`ю розлучені, мати з сином переїхали з м. Харкова, проживають на орендований квартирі. Заявник повідомив, що хоче забрати сина до баби у Німеччину, однак його мати категорично проти (а. с. 97-98).

Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України № 12/282 від 05 серпня 2022 року ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом у військовій частині НОМЕР_1 , м. Чернігів з 22 червня 2022 року по теперішній час (а.с. 39).

Згідно з довідкою про реєстрацію Муніціпальної ради ( служби 12) Франкрут-на Майні, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заселений 01 липня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 30-31). Опікуном неповнолітньої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_5 , яка є його бабуся, з якою він перебуває у супроводі у Німечинні, Франкфурт-на-Майні (а.с. 37-38).

Відповідно до довідки з місця навчання директора школи ім. Пауля Хіндеміта Франкрут -на Майні, від 24 жовтня 2022 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить навчання у вищезазначеної школи з 12 жовтня 2022 рік та адаптується до навчальної програми для 7 класу (а.с. 12-13).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 травня 2023 року, залишеним без змін Постановою апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_2 за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 1 статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною 4 статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину.

Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей.

За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.

Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача.

Відповідно до частин 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів проживання дитини разом з ним, судовим рішенням визначено місце проживання дитини разом з матір`ю, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для припинення стягнення аліментів з нього на користь відповідачки.

Посилання ОСОБА_1 на рішення Дільничного суду м. Франкфурт-на-Майні (сімейний суд) від 08 березня 2023 року не є беззаперечним доказом відсутності підстав для стягнення аліментів, оскільки як вбачається з даного рішення, питання щодо саме визначення місця проживання судом не вирішувалось, справу завершено без судового втручання.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки апеляційні скарги задоволенню не підлягають, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 20 листопада 2023 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В. Бурлака

В.Б. Яцина