Справа № 2-2623/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

11 червня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                              судді Макаренко Г.В.

при секретарі:                              Шалапуді Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення банківського вкладу і компенсацію понесених витрат та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що 23 вересня 2008 року між сторонами даної справи був укладений договір банківського вкладу.

 Згідно договору банківського вкладу № 1011/0305244000406001 відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 50 000, 00 грн. і зобов’язався повернути їх 22.01.2009 року.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від повернення повної суми вкладу у строк, передбачений договором, позивач просив суд задовольнити заявлені вимоги, розірвати Договір №1011/0305244000406001 банківського вкладу від 23.09.2008 року,  стягнути на її користь суму заборгованості за договором в розмірі 50 000, 00 грн., моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн., 10 000, 00 матеріальної шкоди, а також витрати юридичних, поштових та інших послуг для відновлення свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги та просила стягнути суму заборгованості за договором в розмірі 50 000, 00 грн. та моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн.

 Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає  частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 23 вересня 2008 року між сторонами даної справи було укладено договір строкового банківського вкладу № 1011/0305244000406001.

Згідно договору банківського вкладу № 1011/0305244000406001 відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 50 000, 00 грн. і зобов’язався повернути їх 22.01.2009 року.

  Після настання дати повернення сума вкладу повернута не була.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

П. 2.4.3 вищевказаного договору банківського вкладу, укладеного між сторонами даної справи, вкладник має право отримати суму вкладу та нараховані проценти у дату повернення, визначену даним договором. П.1.1 договору передбачає, що датою повернення  вкладу є 22.01.2009 року. Разом з тим, як було встановлено судом, сума вкладу позивачу після настання вказаної дати повернута не була.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачене договором зобов’язання щодо повернення позивачу вищевказаної суми вкладу в обумовлені договором строки, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача про те, що правлінням Національного Банку України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача в період з 21 січня 2009 року по 21 липня 2009 року та призначено тимчасового адміністратора є необґрунтованими, оскільки згідно з положеннями ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вказана обставина не може бути підставою для звільнення банку від виконання зобов’язань, передбачених умовами вищевказаного договору.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням прав позивачки, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не є доведеними.

Відповідно до роз‘яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивач не навів належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не надав докази, що підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказав з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та не надав доказів, якими це підтверджується.

Оскільки в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження та обставина, що порушення споживчих прав позивачки з боку відповідача було пов’язане з небезпекою для її життя і здоров`я, позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення як такі, що не ґрунтуються на нормах закону

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача обов‘язок відшкодувати позивачу 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, Державі – 1700, 00 грн. державного мита.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 525, 526, 530, 614, 625, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст.10, 57, 60, 61, 88, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу  № 1011/0305244000406001 від 23.09.2008 року в сумі 50 000 (п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» державне мито 500 (п’ятсот) грн. 00 коп. на користь Держави.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

СУДДЯ