Справа №2-2587/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 червня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Волкової С.Я.
при секретарі Соловей Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Український промисловий банк” про стягнення коштів,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеними вимогами, посилаючись на те, що 25.12.2007 р. за договором банківського вкладу №1/0404408002933001 (вклад капітал) вніс у касу ТОВ “Український промисловий банк” 1500 євро та кілька разів поповнював вклад, внісши 13.02., 12.03., 2.04. та 11.04.2008 р. по 1000 євро. 19.01.2009 р. подав заяву про повернення вкладу, що зроблено не було. Просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача 5500 євро, 30 грн. судових витрат, 7000 грн. витрат за надання юридичної допомоги.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача ТОВ “Український промисловий банк” Васильєва К.О. заперечувала проти задоволення вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх безпідставність.
Встановлено, що 25.12.2007 р. між позивачем ОСОБА_1 (вкладник) та відповідачем ТОВ “Український промисловий банк” було укладено договір банківського вкладу №1/0404408002933001 (вклад капітал), за яким вкладник вніс, а банк прийняв грошові кошти в сумі 1500 євро на строк з 25.12.2007 р. до 17.01.2009 р. (п.1.1 договору); 13.02.2008 р. між позивачем ОСОБА_1 (вкладник) та відповідачем ТОВ “Український промисловий банк” було укладено додатковий договір до договору банківського вкладу №1/0404408002933001 від 25.12.2007 р., за яким вкладник за згодою банку збільшив суму вкладу на 1000 євро, сума вкладу з 13.02.2008 р. становить 2500 євро; 12.03.2008 р. між позивачем ОСОБА_1 (вкладник) та відповідачем ТОВ “Український промисловий банк” було укладено додатковий договір до договору банківського вкладу №1/0404408002933001 від 25.12.2007 р., за яким вкладник за згодою банку збільшив суму вкладу на 1000 євро, сума вкладу з 12.03.2008 р. становить 3500 євро; 2.04.2008 р. між позивачем ОСОБА_1 (вкладник) та відповідачем ТОВ “Український промисловий банк” було укладено додатковий договір до договору банківського вкладу №1/0404408002933001 від 25.12.2007 р., за яким вкладник за згодою банку збільшив суму вкладу на 1000 євро, сума вкладу з 2.04.2008 р. становить 4500 євро;
11.04.2008 р. між позивачем ОСОБА_1 (вкладник) та відповідачем ТОВ “Український промисловий банк” було укладено додатковий договір до договору банківського вкладу №1/0404408002933001 від 25.12.2007 р., за яким вкладник за згодою банку збільшив суму вкладу на 1000 євро, сума вкладу з 11.04.2008 р. становить 5500 євро.
Відповідно до п.2.1.5 договору №1/0404408002933001 від 25.12.2007 р. банк прийняв на себе зобов’язання повернути повністю вклад у дату повернення, зазначену у п.1.1 договору, готівкою або у безготівковій формі за вибором вкладника.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Суд, враховуючи умови укладеного договору, додаткових угод, вимоги ч.2 ст.1060 ЦК України, знаходить позов ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь вкладу обґрунтованим, в судовому засіданні доведеним.
У відповідності до ст.88 ЦПК України на користь позивача слід присудити понесені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 30 грн. та з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1700 грн. в прибуток держави, при цьому надану ОСОБА_1 квитанцію №10 від 4.02.2009 р. суд вважає неналежним доказом понесення ним витрат на правову допомогу, оскільки відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги; при цьому в матеріалах справи відсутній документи, які свідчать про те, що підприємець ОСОБА_2, якому позивач за квитанцією сплатив 7000 грн. за надання правової допомоги, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги. Свідоцтво про сплату суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 єдиного податку таким документом не є, крім того, відповідно до довіреності від 9.04.2009 р. ОСОБА_2 позивачем надано повноваження свого представника, саме в такому процесуальному статусі він брав участь у справі, і кошти за надану допомогу отримав як представник.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,526,610,611,1058,1059,1060,1166 ЦК України, ст.ст.3,4,10,11,60,88,209,212-215,290 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов – задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ “Український промисловий банк” на користь ОСОБА_1 5500 євро вкладу, внесеного ОСОБА_1 за договором банківського вкладу №№1/0404408002933001 (вклад капітал) від 25.12.2007 р., додатковими угодами від 13.02.2008 р., 12.03.2008 р., 2.04.2008 р., 11.04.2008 р., 30 грн. судових витрат.
В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Стягнути з ТОВ “Банк “Український промисловий банк” в прибуток держави 1700 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ