Судове рішення #5090326
Справа №22Ц- 2536/2009

Справа №22Ц- 2536/2009                                                                               Головуючий у І інстанції Проць Т.В.

 Категорія 37                                                                                             Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.

 

 

У Х В А Л А

іменем України

10 червня 2009 року                                                                                                                                        м. Київ

 Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого  судді       Яворського М.А..

суддів                              Ігнатченко Н.В., Олійника В.І.

при секретарі                 Бистрій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівского районного суду Київської області від 24 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, третя особа - Українська міська державна нотаріальна контора Київської області,

встановила:

У квітні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_5 та просила постановити рішення, яким визнати недійсним заповіт складений 27 вересня 2006 року її батьком ОСОБА_4 , згідно якого  все майно він заповів відповідачці по справі.

Свої вимоги  позивачка мотивує тим, що заповіт від 27.09.2006 року на користь відповідачки підписаний батьком за кілька днів до смерті, коли він під пролонгованим впливом наркотичних препаратів, не усвідомлював своїх дій та не керував ними тому просила застосувати вимоги ст.. 225 ЦК України та визнати вказаний правочин недійсним  з підстав того що особа яка вчинила даний правочин на момент його вчинення не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

Під час судового розгляду відповідачка ОСОБА_5 померла, а тому ухвалою суду від 10.07.2008 року залучено до участі в цій цивільній справі в якості відповідачів правонаступників ОСОБА_5 - ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Рішенням Обухівського районного суду від 24 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенні у повному обсягу. Визнано недійсним заповіт, складений 27 вересня 2006 року ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, посвідчений секретарем Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області

В апеляційній скарзі відповідач по справі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи, просить рішення скасувати, та ухвалити нове рішення про повне задоволення її позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, які з'явилися на розгляд вказаної справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апелянта в межах вимог ст. 303 ЦПК України вважає, що апеляційна скарга  не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.10.1998 року. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 є батьком позивачки.

27 вересня 2006 року було складено, підписано ОСОБА_4 особисто і посвідчено о 16 год. 00 хв. секретарем Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області заповіт, згідно з яким все майно спадкодавця він заповідав своїй дружині ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

 Судом також встановлено, що в останні тижні життя померлому ОСОБА_4.  викликалась швидка допомога, для його лікування застосовувались медичні препарати, зокрема і трамадол, згідно наявної в матеріалах справи медичної документації.

Згідно висновку проведеної по справі посмертної судово-психіатрічної експертизи № 628 від 15.08.2008 року ОСОБА_4 на день складення заповіту - 27 вересня 2006 року страждав на психічний розлад внаслідок ушкодження та дисфункції головного мозку і внаслідок ракової інтоксикації та глибоку астенію внаслідок фізичної хвороби - раку левої легені, термінальної стадії. На його психічний стан також мав вплив наркотичний анальгетик трамадол. ОСОБА_4 на час складання заповіту міг, але не повною мірою, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Рекомендовано ОСОБА_4 визнати на час складання заповіту обмежено дієздатним.

Вирішуючи вказаний спір, та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив, із того, що 27 вересня 2006 року хвороба ОСОБА_4 істотно впливала на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, так як рішення щодо оформлення та підпис заповіту потребує виконання багатоступеневих інтелектуальних операцій, можливості не підкорятися мінливому настрою, впливу сторонніх осіб, збереженої здібності відокремлювати головне від другорядного, а виходячи з матеріалів справи та обставин, встановлених в судовому засіданні, такі можливості у спадкодавця були обмеженими, тому суд виходячи із наданих сторонами та досліджених судом доказів в тому числі і показів свідків, які не зацікавленні у вирішенні вказаного спору  прийшов до висновку проте, що позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягав задоволенню, а вчинений  померлим ОСОБА_4 27.09.06 року правочин - заповіт таким, що підлягає визнання недійсним з підстав передбачений ст.. 225 ч.1 ЦК України.

Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що постановлений на підставі наданих сторонами та досліджених судом обставинах справи.

Так, відповідно до вимог ст.  225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а у разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 28 квітня 1978 року № 3   "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (з наступними змінами), правила ст. 55 ЦК УРСР (ст. 225 ЦК України ) поширюються на ті випадки, коли немає законних підстав для визнання громадянина недієздатним, однак є дані про те, що у момент укладення угоди він перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад та ін.).

Апелянт не погоджуючись із висновками суду першої інстанції у вказаній справі  посилається на те, що судом надано не правильно оцінку показів свідків, а також не враховано і те, що останній раз померлому  ОСОБА_4 вводили трамадол біля 18 год. 26 вересня 2006  року і а тому дія вказаного сильнодіючого лікувального засобу закінчилися через 10 год. після його застосування тобто біля 06 год. 27 вересня 2006 року, а заповіт був складений та посвідчений в 16 год. 2006 року тобто більше ніж через 10 год.

Однак погодитися із вказаними доводами та визнати з цих підстав рішення суду незаконним колегія суддів не може оскільки, проведеною у справі посмертною судово-психіатричною експертизою яка була проведена за ухвалою суду з  врахуванням показів свідків як зі сторони позивача так і зі сторони відповідача встановлено, що дійсно на момент складення заповіту 27 вересня 2006 року свідомість  померлого ОСОБА_4 затьмарювалася епізодично під впливом ракової інтоксикації, больового синдрому та наркотичної дії трамадолу, що на ослаблений організм була підвищеною. При цьому комісія експертів прийшла до висновку що глибока астенія 27 вересня 2006 року була наявною у ОСОБА_4 без всякого сумніву і вона істотно впливала на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вказані експерти мають достатніх стаж роботи в проведенні експертиз тому ставити під сумнів зроблений ними у вказаній справі у колегії не має підстав.  

Беручи до уваги, що відповідачем ОСОБА_1 не надано як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції інших доказів, які б спростовували висновки рішення суду та експертний висновок, судова колегія приходить до висновку, що підстав для скасування або зміни судового рішення немає. Суд першої інстнації прийшов до обґрунтованого та законного висновку  про задовлення позову. Відповідно відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 316 ЦПК України, ст. 225 ЦК України, колегія суддів, -

 У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена на протязі 2 місяців до Верховного Суду України.

Головуючий :

Судді :

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація