Судове рішення #5089917


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


     “28” травня  2009 року   Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду   Тернопільської області в складі:

                           

                головуючого – Фащевської Н.Є.

                            суддів –Дикун С.І., Кузьми Р.М.

                            при  секретарі – Стопник О.С.

    з участю – апелянта ОСОБА_1 .,позивача ОСОБА_2 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Збаразького районного суду від 31 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И Л А:

   

    У січні 2009 року ОСОБА_2 . звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 . про стягнення 30800 грн. боргу за за договором позики від 04.07.2007р. та 1268,28 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання.

    Позивач вказував, що  04.07.2007р. позичив ОСОБА_1 . 4000 доларів США, які останній зобов'язувався повернути 4.09.2007р., однак умови договору не виконав і у встановлені строки боргу не повернув.

       Рішенням Збаразького районного суду від 31 березня 2009 року  позов   ОСОБА_2 . задоволено.

    Стягнуто з ОСОБА_1 . на користь ОСОБА_2 . 30800 грн. боргу,  1268,28 грн.. відсотків за прострочення заборгованості, 320,62 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

    Із апеляційною скаргою на рішення суду звернувся ОСОБА_1 . Апелянт просив скасувати рішення суду, а справу направити на новий судовий розгляд.

     В обґрунтування вимог посилався на те, що суд не зауважив, що боргова розписка була написана ним на випадок ненадання  послуг по ремонту автомобіля позивача. При цьому суд безпідставно стягнув три відсотки річних за прострочення виконання зобов'язання.

      У судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги, позивач апеляційної скарги не визнав.

    Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну  скаргу слід відхилити, виходячи із слідуючих мотивів.

      Судом встановлено, що між ОСОБА_2 . та ОСОБА_1 . був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_2 . позичив ОСОБА_1 . 4000 доларів США до 4 вересня 2007 року, що стверджується розпискою ОСОБА_1 .

              Позичальник своїх зобобов”язань не виконав та грошей, в обумовлений договором строк, не повернув, про що свідчить знаходження боргової розписки у ОСОБА_2 .    

           В силу ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей.  

      Відповідно до вимог ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання,  кредитор повинен на вимогу боржника видати  йому розписку про одержання  виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові  борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність  боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

              Виходячи із змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язанння, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час  прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

            Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 . та стягуючи на його користь суму боргу і відсотки від простроченої суми, суд виходив з того, що відповідач не виконав зобов'язань за договором позики та у встановлений договором строк грошей не повернув, чим порушив права позивача.      

      Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.

           Посилання апелянта, що суд невірно встановив правовідносини по справі та не прийняв до уваги його доводів про написання ним розписки з метою забезпечення виконання послуг по ремонту автомобіля позивача, колегія суддів до уваги не приймає. Зазначені посилання ОСОБА_1 .  не були доведені ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді і є надуманими та такими, що спростовуються доказами по справі.

    Рішення суду ухвалене з додержанням вимог процесуального та матеріального права,  доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.  Підстав до скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

      Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -                                          

  У Х В А Л И Л А:

         

      Апеляційну ОСОБА_1  відхилити.                                  

    Рішення Збаразького районного суду від 31 березня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.


Головуючий - підпис

Судді - два підписи

з оригіналом згідно:


Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                                                                  С.І. Дикун

       








     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація