АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого –Фащевської Н.Є.
суддів – Кузьми Р.М., Дикун С.І.
при секретарі – Любчик Л.В.
з участю – представника ОСОБА_1 . ОСОБА_2 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду від 2 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів по індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання,-
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2008 року ОСОБА_1 . звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 . про стягнення інфляційних коштів за час прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 20848 грн. 19 коп.
Позивач зазначив, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27.09.2007 року постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 . на його користь борг за договором позики на суму 43417 грн. Відповідачі боргу не повернули. На даний час курс долара та євро відносно гривні значно зріс, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідачів індекс інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 20848, 19 грн. Крім цього, просив стягнути з відповідачів солідарно понесені ним судові витрати, а саме: 208, 49 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 54, 23 грн. за видачу управлінням НБУ в Тернопільській області довідки щодо курсу гривні до долара та євро станом на 11.12.2008 року.
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 2 березня 2009 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 . відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 . просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що суд порушив вимоги матеріального права та безпідставно відмовив у стягненні інфляційних коштів за час прострочення повернення позики 7500 доларів США та 850 євро.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 . апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в скарзі.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено і сторонами не оспорюється, що 14.08.2006 року між ОСОБА_1 . та ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 . було укладено договір позики за яким ОСОБА_1 . позичив відповідачам 7500 доларів США та 850 євро, а останні зобов'язувались повернути позику в строк до 1 серпня 2007 року. Про що видали розписку.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 вересня 2007 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 . солідарно на користь ОСОБА_1 . борг за договором позики від 14.08.2006 року в гривневому еквіваленті у розмірі 43417 грн., а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 434 грн. державного мита.
Рішення суду не було виконане.
Відповідно до вимог ст. 533 ЦК України грошове зобов”язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов”язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Виходячи із змісту ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не становлений договором або законом.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог про стягнення інфляційних коштів зач прострочення грошового зобов”язання, суд виходив з того, що предметом договору позики є іноземна, а не національна валюта, а тому правила ст.625 ЦК щодо обов”язку боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення на даний випадок не поширюються.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Підстав для скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307 п.1 ч.1;308;315; 317; 319 ; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 2 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий – підпис
Судді – два підписи
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області С.І. Дикун