АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого- Фащевської Н.Є.
суддів – Жолудько Л.Д., Дикун С.І.
при секретарі – Любчик Л.В.
з участю – представника апелянта ОСОБА_1 ., позивача ОСОБА_2 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Тернопільської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Тернопільської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2008 року ОСОБА_2 . звернувся до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Тернопільської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”(далі банк) про стягнення моральної шкоди у розмірі 4000 грн., посилаючись на порушення відповідачем його прав споживача і умов укладеного договору.
В обгрунтування вимог вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року між ним та банком було укладено договір № НОМЕР_1 вклад “Заощадження” на суму 61258 грн. строком до 24 липня 2009 року. У жовтні 2008 року у нього виникла необхідність отримати вкладені кошти і він звернувся у банку з проханням достроково розірвати договір та повернути суму вкладу із нарахованими відсотками, на що 3.11.2008р. йому було відмовлено. Кошти йому були необхідні для внесення чергових коштів на дольову участь у будівництві житла. Тільки 26.01.2009 р., після його звернення з позовом до суду, банк розірвав договір та повернув ОСОБА_2 . вклад.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 березня 2009 року вимоги ОСОБА_2 . задоволено частково. Стягнуто з ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Тернопільської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” на користь ОСОБА_2 . 1000 грн. моральної шкоди та 30 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Тернопільської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Із апеляційною скаргою на рішення суду звернувся банк. Апелянт зазначив, що суд безпідставно стягнув моральну шкоду на користь позивача, не зауважив, що неналежне виконання банком своїх зобов”язань за договором вкладу були викликані обставинами непереборної сили. А саме: на час звернення позивача 24 жовтня 2008 року із заявою про дострокове повернення вкладу була впроваджена заборона щодо дострокового повернення вкладів. Банк просив скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У судовому засідання представник банку підтримав вимоги апеляційної скарги. Позивач апеляційної скарги не визнав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Тернопільського відділення НОМЕР_3 Тернопільської обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2 . було укладено договір банківського вкладу № НОМЕР_2 на вклад “Заощадження”. Відповідно до умов якого позивач передав, а банк прийняв грошову суму 61258 грн. строком до 24 липня 2009 року. Положеннями п. 8 вказаного договору передбачено можливість дострокового отримання вкладником суми вкладу.
Як вбачається з матеріалів справи, 1 серпня 2007 року дружина позивача ОСОБА_3 .(“Сторона 2”) уклала із ТОВ “Забудівник Академії”(“Сторона 1”) договір НОМЕР_3 про дольову участь у житловому будівництві багатоквартирного житлового будинку на будівництво квартири для потреб сім”ї. У відповідності до положення п. 8 вказаного договору при відсутності чергового внеску “Сторони 2” протягом двох місяців “Сторона 1” має права розірвати цей договір з поверненням “Стороні 2” понесених нею коштів протягом шести місяців.
10 жовтня 2008 рок ТОВ “Забудівник Академії” направило повідомлення ОСОБА_3 . про необхідність здійснити чергове внесення коштів на будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Лучаківського в м.Тернополі в сумі 50000 грн. до кінця 2008 року.
24 жовтня 2008 року ОСОБА_2 . звернувся до відповідача із прохання достроково розірвати договір банківського вкладу та повернути суму вкладу, на що йому було відмовлено, що стверджується листом банку за №5407 від 3.11.2008р.
10 листопада 2008 року ОСОБА_3 . направлено лист про те, що нею не виконуються умови договору в частині здійснення оплати за будівництво та її попереджено, що у випадку невнесення до кінця 2008 року, вона може втратити право вибору поверху, а також договір може бути розірваний в односторонньому порядку.
Протягом чотирьох місяців ОСОБА_2 . вимагав повернення вкладу, щотижня відвідуючи банк та заявляючи про повернення коштів, однак банк йому відмовляв. Договір про дольову участь у будівництві, укладений в інтересах сім”ї позивача, не було виконано у зв”язку з невидачею банком вкладу.
Сума вкладу була повернута банком позивачу 26 січня 2009 року після його звернення із позовом до суду.
Внаслідок невчасного повернення вкладу ОСОБА_2 . спричинено моральну шкоду, що виразилась у моральних стражданнях та переживаннях позивача у зв”язку з порушенням його прав споживача.
Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Задовольняючи часткового вимоги ОСОБА_2 . та стягуючи на його користь з банку 1000 грн моральної шкоди суд виходив з того, що така шкода завдана відповідачем позивачу внаслідок порушення його прав споживача банківських послуг.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду, як із таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Посилання банку на наявність на час звернення позивача 24 жовтня 2008 року із заявою про дострокове повернення вкладу заборони щодо дострокового повернення вкладів — як обставину непереборної сили, що звільняє банк від відшкодування моральної шкоди, колегія суддів до уваги не приймає. Наведені банком обставини не є обставинами непереборної сили, які б звільняли банк від виконання зобов”язань та відшкодування моральної шкоди, а тому посилання апелянта є безпідставними.
Керуючись, п.1 ч.1 ст. 307;308; 315, 319, 324;325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Тернопільської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області С.І. Дикун