ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 р. Справа № 90166/09/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді:           Сапіги В.П.,

суддів:           Онишкевича Т.В., Попка Я.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2009 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі 02.09.2009 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови від 25.08.2009 року про накладення штрафу за невиконання постанови суду в сумі 510 грн..

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду є безпідставною, оскільки позивачем вжито заходи щодо виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1685/08, а саме розпорядженнями від 19.08.2009 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області проведено нарахування відповідних доплат за відповідні періоди згідно рішення суду та скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для виділення необхідної суми коштів для проведення виплати. Виплату надбавки ОСОБА_1 в сумі 1323,85грн. проведено 26.08.2009 року.          Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2009 року в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позивачем невиконане у встановлений державним виконавцем строк до 27.07.2009 року (протягом строку добровільного виконання виконавчого листа) рішення суду, відтак державним виконавцем правомірно винесена постанова про накладення штрафу. Тобто станом на 25.08.2009 року позивачем (боржником) виконавчий лист також не виконано, а виконання такого відбулося лише 26.08.2009 року.

          Не погодившись з постановою суду її оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області, яке просить скасувати дану постанову та задоволити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області на момент винесення постанови державним виконавцем, вживало заходи щодо виконання рішення суду. Так, розпорядженнями від 19.08.2009 року управлінням проведено нарахування відповідних доплат за відповідні періоди згідно із рішенням суду та скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для виділення необхідної суми коштів для проведення виплати. 05.08.2009 року було сформовано виплатну відомість, згідно якої поштовим відділенням 26.08.2009 року було проведення виплати даної суми згідно з вищезгаданим виконавчим листом.

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не прибули та не поступило клопотань про розгляд апеляції за їх участю, а тому колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних мотивів.

          Суд вірно встановив обставини справи, що мають значення для правильного вирішення позову та визначив правові норми, що регулюють дані правовідносини.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, набрали законної сили, є обов'язковими до виконання па всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІУ, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів визначених цим же Законом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 3 цього Закону №606-ХІУ встановлено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно ч. 1 ст. 5 вказаного Закону№606-ХІУ визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходи примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Окрім цього, згідно вказаної статті, державному виконавцю надано право застосувати до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, та призначити новий строк виконання.

Частиною 2 ст. 25 даного Закону606-ХІУ, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчою провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Згідно ч. 5 ст. 30 Закону606-ХІУ, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Частиною 1 ст. 87 вказаного Закону606-ХІУ встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,а на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

          Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області не виконало у встановлений державним виконавцем строк до 27.07.2009 року (протягом строку добровільного виконання виконавчого листа) рішення суду, відтак державним виконавцем правомірно винесена постанова.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому обґрунтованим є висновок суду, що державний виконавець підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України у Львівській області діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, а тому відмовив управлінню Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу по даній справі необхідно відхилити.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 160, п.п.1,2 ч.1 ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1ч.1 ст.205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2009 року у справі №2а-5575/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя :                     В.П.Сапіга

Судді: Т.В. Онишкевич

ОСОБА_2