ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 р. Справа № 5046/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Сапіги В.П.

суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкер-Україна" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкер-Україна» до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ "Бейкер-Україна" 12.11.2009 року звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000791550/0 від 05.12.2008 р.. яким визначено суму податкового забов'язання по податку на прибуток на загальну суму 224224 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що податковий орган за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток за третій квартал 2008 року безпідставно прийшов до висновку про заниження податку на прибуток на загальну суму 224224 грн, а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає до скасування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що пільги по податку на прибуток підприємств, передбачені Законом України «Про спеціальну економічну зону «Яворів», скасовані 31 березня 2005 року.

Не погодившись з постановою суду, ТзОВ "Бейкер-Україна" оскаржило її в апеляційному порядку, вказуючи при цьому на те, що ТзОВ «Бейкер-Україна» є суб’єктом технопарку спеціальної економічної зони «Яворів». 31 березня 2005 року вступив в законну силу Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на України на 2005 рік та до деяких інших законодавчих актів України», яким внесено зміни до Закону України «Про спеціальну економічну зону «Яворів» та виключена норма закону, що встановлювала пільговий порядок оподаткування субєктів економічної зони. Однак зазначені норми закону не відповідають нормам ОСОБА_1 України, зокрема положенням статтей

1,3,6,8,19,22,95,96 Основного Закону. Крім того, закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. ОСОБА_1 є нормами прямої дії.

          Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Суд першої інстанції правильно визначив обставини справи та застосував норми права, що регулюють дані правовідносини.

Із змісту ст. 19 ОСОБА_1 України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_1 та законами України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що пільги по податку на прибуток підприємств, передбачені Законом України «Про спеціальну економічну зону «Яворів», скасовані 31 березня 2005 року. Відповідно до ст.19 Закону України «Про інвестиційну діяльність» державні гарантії захисту інвестицій не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов’язкових платежів).

Встановлено, що ТзОВ "Бейкер-Україна», на підставі свідоцтва № 101 від 19 лютого 2003 року, виданого Адміністрацією спеціальної економічної зони «Яворів», зареєстроване як суб’єкт технопарку спеціальної економічної зони «Яворів».

26 травня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бейкер-Україна», Яворівською державною адміністрацією та Адміністрацією спеціальної економічної зони «Яворів» був укладений договір № 101 на реалізацію інвестиційного проекту в спеціальній (вільній) економічній зоні «Яворів».

За результатами позапланової документальної невиїзної перевірки ТзОВ "Бейкер-Україна" з питань правомірності заявлених пільг по податку па прибуток підприємства за період третього кваралу 2008 року. ДПІ у Яворівському районі Львівської області складено акт за № 635/33-033/32296918 від 27.11.2008 року та винесене податкове повідомлення-рішення №0000791550/0 від 05.12.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 224224 грн.. в тому числі: 213547 грн.- основний платіж та 10677 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

В акті перевірки зазначено, що 10.11.2008 року ТзОВ "Бейкер-Україна" було подано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2008 року, де було задекларовано в рядку 08 "об'єкт оподаткування" суму 2074,7 тис.грн. У рядку 10 "прибуток, звільнений від оподаткування" підприємством було заявлено пільговий прибуток на суму 2074,7 тис.грн. В таблиці 2 додатку К5 до декларацій з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2008 року зазначена підстава для застосування пільги - п. 8 ст. 9 та ст. 2 Закону України "Про спеціальну економічну зону "Яворів", ст. 13 Закону України "Про загальні засади створення і функціонування СЕЗ "Яворів" та ст. 8 Закону України "Про режим іноземного інвестування".

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суду врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування; ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу випливає, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, закон про Державний бюджет України.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 2 цього Кодексу доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування доходно! частини Державного бюджету на поточний рік є податки, які справляються за встановленими ставками. Закон про Державний бюджет

України на поточний рік передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, зокрема шляхом визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових зобов'язань для визначеного кола суб'єктів і звільнення окремих суб'єктів господарювання від сплати певних видів податків.

Отже закон про Державний бюджет України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим Законом може зупинятися дія окремих положень податкових законів, вводитися та скасовуватися податкові пільги та інше.

25.03.2005 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та до деяких інших законодавчих актів України", яким внесено зміни до Закону України "Про спеціальну економічну зону "Яворів", зокрема повністю виключена ст. 9 Закону, яка встановлювала пільговий порядок оподаткування суб'єктів СЕЗ. Також виключена ст. 2, яка закріплювала за суб'єктами СЕЗ "Яворів" право, у випадку зміни законодавства України з питань оподаткування, застосовувати до них особливості оподаткування, передбачені цим же Законом, та податкові пільги, встановлені іншими законами України на день їх реєстрації як суб'єктів СЕЗ "Яворів" на їх вимогу та протягом періоду функціонування СЕЗ "Яворів".

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів" норми цього закону щодо оподаткування прибутку підприємств поширюються на результати фінансово - господарської діяльності платника податку за наслідками податкового періоду, на який припадає дата набрання чинності цим законом -І квартал 2005 р.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що з моменту набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" позивач повинен сплачувати податок на прибуток на загальних підставах, передбачених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього ж Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього ж Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього ж Закону.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 вищевказаного Закону, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду і декларація з податку на прибуток підприємства подається за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу протягом сорока календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу" (пп.4.1.4 п.4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетоми та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року).

У відповідності до статті 67 ОСОБА_1 України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах встановлених Законом.

Враховуючи наведене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ТзОВ "Бейкер-Україна" за підсумками роботи третього кварталу 2008 року було занижено прибуток, що підлягає оподаткуванню на суму 2074,7 тис.грн.. Відповідно сума податку з заниженого прибутку становить 224224 грн., чим порушено п.3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та що відповідачем правомірно застосувано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.п. 17.1.4, п. 17.1 ст.17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Статтею 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому ухвалу суду по даній справі необхідно залишити без змін.                               На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної ухвали вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

           Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкер-Україна" – залишити без задоволення.          

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 року у справі № 2а-7318/09/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя :                     В.П.Сапіга

Судді: Т.В.Онишкевич

ОСОБА_2

Повний текст ухвали

виготовлено 08.11.2010р.