ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 р. Справа № 89545/09/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,
з участю секретаря судового засідання: Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.10.2009 року у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції в Рівненській області про визнання постанови нечинною,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 17.08.2009 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Головної державна інспекція на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції в Рівненській області про визнання постанови нечинною про визнання нечинною постанови начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області ОСОБА_2І, № 0457 від 15.07.2009 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.06.2009 року працівниками відповідача було проведено перевірку, за результатами якої прийнято постанову від 15.07.2009 року № 0457 якою до позивачки застосовано штрафну санкцію в розмірі 510 грн. за перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км. одним водієм. Вказав, що перевезення здійснювалися водіями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується записом в дорожньому листі. Інспекторами ГАТІ при початку перевірки пред'явлено завдання на перевірку, в якому не було зазначено найменування особи, що перевіряється. Перевірки проводились хаотично з недотриманням періодичності їх проведення, встановленої ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.10.2009 року в позові відмовлено з тих підстав, що відповідачем застосовано фінансові санкції у відповідності до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погодившись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку та вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм
матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Рівненській області не дотримано оформлення завдання на перевірку, як того вимагає Постанова КМУ, що призвело до порушення ним ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо періодичності проведення рейдових перевірок.
Крім того апелянт вказує, що зазначення в дорожньому листі маршруту Рівне-Київ-Рівне не є підтвердженням перевезення пасажирів на цьому маршруті, оскільки відповідно до визначення, даного ст.1 вищеназваного Закону дорожній лист це документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу, а не визначення маршруту для перевезення пасажирів, як це помилково вважає суд.
Також апелянт зазначає, що визначення маршруту перевезення пасажирів зазначається в договорі про надання послуг на перевезення пасажирів і в договорі визначено, що перевезення пасажирів здійснювалося лише за маршрутом Київ-Рівне. Протяжність цього маршруту 320 км і ця обставина є загальновідомою.
Тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову за якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.06.2008 року о 16.22 год. працівниками Територіального управління Головної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в результаті якої встановлено, що автомобілем DAIMLER-CHRYSLER 903, номерний знак НОМЕР_1, який належить позивачу, здійснювалися нерегулярні перевезення по маршруту Рівне-Київ-Рівне ( протяжністю понад 500 км.) одним водієм, про що складено акт № 114804 (0919).
За результатами перевірки та на підставі акту перевірки від 10.06.2009 року, відповідачем прийнято постанову від 15.07.2009 року № 0457 про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 510 грн. за перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км. одним водієм.
Державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконання ними ліцензійних умов відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 05.04.2001 року (з наступними змінами і доповненнями) здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті відповідно до п.3 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 8 листопада 2006 року, є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок, які відповідно до ч.4 ст. 60 Закону України № 2344-ІІІ від 05.04.2001 року «Про автомобільний транспорт» уповноважені застосовувати до порушників законодавства України у даній сфері адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Для водія такими документами є -посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 35 Закону України "Про автомобільний транспорт", на автобусні маршрути протяжністю понад 500 км. у рейс повинні направлятися два водії.
Стагтя 1 вказаного Закону передбачає, що автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки і (висадки) пасажирів.
Загальна протяжність маршруту Рівне-Київ-Рівне перевищує 500 км., що відповідно ст. 72 КАС України, є загальновідомою обставиною та не підлягає доказуванню.
Суд першої інстанції зробив вірний висновок, шо зазначення в дорожньому листі прізвищ двох водіїв підтверджує проходження обома передрейсового контролю. Проте це не підтверджує, що перевезення на маршруті протяжністю понад 500 км. здійснювалися двома водіями.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що при ознайомленні водія з актом перевірки, в нього не було жодних заперечень та зауважень щодо виявленого порушення, а саме щодо здійснення перевезення пасажирів на цьому маршруті одним водієм.
Суд не може прийняти до уваги твердження апелянта про те, що визначення маршруту перевезення пасажирів зазначається в договорі за яким перевезення пасажирів здійснювалося лише за маршрутом Київ-Рівне, оскільки такий в матеріалах справи відсутній.
Також вірним є висновок суду, який не прийняв до уваги покликання позивача на не дотримання відповідачем періодичності проведення рейдових перевірок як на підставу для визнання нечинною постанови №0457 від 15.07.2009 року, оскільки позивачем не надано доказів того, що в період до 16 год. 22 хв. 10.06.2009 року Територіальним управлінням ГАТІ в Житомирській області проводились перевірки позивача частіше одного разу на квартал.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідач при застосуванні до позивача фінансових санкцій діяв на підставі в межах повноважень та спосіб, що передбачені положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв’язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об’єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Рівненський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 –залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.10.2009 року у справі № 2а-5760/09 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П. Сапіга
Судді: Т.В. Онишкевич
ОСОБА_5
Повний текст виготовлено 22.11.2010р.