ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 р. Справа № 13265/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Сапіги В.П.,
суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22.01.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Дубенському районі, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними рішень,-
В С Т А Н О В И В :
07.10.2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Дубенському районі, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними рішень.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, оскільки пільговий стаж становить 10,4 роки, а загальний - 30 років. 09.07.2009 року звернувся до управління Пенсійного Фонду України в Дубенському районі про призначення пільгової пенсії. Відповідач його питання у визначений законом строк не розглянув. Жодного разу не був повідомлений про дату та наслідки розгляду заяви. При призначенні пенсії не врахувала комісія його періоди трудового стажу: технікуми, курси підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, простої, забастовки, легка праця, прогули. Вважає, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність. Архівна довідка № 8003-06/07 від 22.01.2007 року є підтвердженням його стажу на шахті "Юнь-Яга" і повинна бути прийнята як підтверджуючий документ. Крім цього дії відповідачів він оскаржував в Управлінні Пенсійного Фонду України, йому було призначено пенсію відповідно до довідки від 22.01.2007 року, але з повідомлення від 13.10.2009 року взнав, що виплату пенсії йому припинено, оскільки відсутні договори на право користування пільгами, як особи, що працювала в районах Крайньої Півночі.
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22.01.2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відповідач правомірно не зарахував до пільгового стажу позивача періоди його роботи: навчання на курсах підвищення кваліфікації, прогули, простої та страйки.
З постановою суду не погодився позивач ОСОБА_2 та подав апеляційну скаргу за якою вказав, що суд визнав правомірним застосування відповідачем п.20 "Порядку підтвердження стажу при втраті трудової книжки" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 637, про надання уточнюючих довідок для підтвердження стажу.
Це суперечить ст.100 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2, розділу 15, "Прикінцевих положень" ЗУ "Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких пенсії за віком на пільгових умовах призначаються по законодавству, що діяло раніше, якщо відповідний стаж набутий до введення цих законів. Апелянт набув відповідного стажу до введення в дію ЗУ" Про пенсійне забезпечення".
Також суд безпідставно вважає, що в архівних довідках від 22.01.2007 року за №8003-06/07 та № 8004-06/07 вказані лише періоди роботи в районах Крайньої Півночі. Для зарахування стажу відсутній запис про те, що користувався пільгами, які передбачені в п.5, розділу 15, "Прикінцевих положень" ЗУ" Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування".
Одночасно суд невмотивовано погодився з твердженням відповідача, що період навчання на курсах підвищення кваліфікації, простої та прогули не можуть зараховуватись до пільгового стажу.
Тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову за якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам (ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач в період з 18.11.1985 року по 14.01.1992 року працював на підземних роботах шахти «Юнь-Яга» в районі Крайньої Півночі. Пункт 5 розділу ХУ «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Статтею 5 Указу Президії Верховної Ради, ПВР СРСР, від 10.02.1960, "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що пільги по обчисленню стажу надавалися працівникам, переведеним або запрошеним на роботу в райони Крайньої Півночі та у місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі за умови , якщо працівники уклали трудові угоди в цих районах на термін 5 років. Даний договір укладався в письмовій формі в двох екземплярах. Один з цих примірників видавався працівникові і в ньому зазначалися пільги.
З представленої архівної довідки слідує, що у вказаний період роботи на шахті позивач здійснив прогули, проходив курси підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, простої, страйкував.
Скасовуючи рішення про призначення позивачу пільгової пенсії відповідач покликався на те, що відсутні дані про те, що позивач був запрошений на роботу в район Крайньої Півночі чи був переведений туди, що укладав трудовий договір з підприємством на строк п»ять років, а також, що в пільговий стаж не зараховується час знаходження на курсах підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, простої, страйки.
Покликання апелянта на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не взяв до уваги записи в трудовій книжці є безпідставними, оскільки за п.20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок підтвердження стажу при втраті трудової книжки» №637 передбачає, що у випадку відсутності запису в трудовій книжці про відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в трудовій книжці та в архівній довідці відсутній будь-який запис, що позивач користується пільгами, а також, що в архівній довідці від 22.01.2007 року за №8003-06/07 та №8004-06/07 вказано лише періоди роботи в районнах Крайньої Півночі та сума заробітної плати останнього.
При цьому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що відповідач правомірно не зарахував ОСОБА_2 до пільгового стажу період його навчання на курсах підвищення кваліфікації з відривом від роботи, оскільки цей період у відповідності до п.9 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується до загального стажу. Одночасно необхідно погодитись з висновком суду, що у відповідності до ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду. Зарахування часу простою до стажу роботи, що дає право на вихід на пенсію із зниженням пенсійного віку, зайнятість протягом повного робочого часу на підземних роботах.
Отже доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
УХВАЛИВ :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 Олександровича-залишити без задоволення;
постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22.01.2010 року у справі № 2а-84/10 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Т.В. Онишкевич
ОСОБА_3
Повний текст виготовлено 01.11.2010р.