ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 р. Справа № 2247/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.
з участю секретаря судового засідання: Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 року у справі за позовом Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в Інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області до Державного підприємства "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція" про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-
В С Т А Н О В И В :
01.10.2009 року Володимир-Волинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському звернувся з адміністративним позовом до Державного підприємства "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція" про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2446,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДП "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція" використовувалась наймана праця робітників на посадах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, які дають право на пенсію на пільгових умовах. Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі відшкодовувати фактичні витрати на виплату пільгових пенсій вищевказаним особам. Однак, всупереч вимогам даного Закону відповідачем в період з травня по серпень 2009 року не перераховано до управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському витрати пов'язані з виплатою і доставкою пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 2446, 42 грн.
ОСОБА_1 Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 року задоволено позовні вимоги з тих підстав, що відповідачем в порушення вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2, нарахованої і виплаченої управлінням Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському за період з травня 2009 року по серпень 2009 року. Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач, ДП "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція", яке просить скасувати дану постанову та винести нову про відмову в задоволені позовних вимог.
В апеляційній скарзі покликається на те, що вимоги позивача є безпідставними з огляду на те, що ст. 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення", порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Тому право ОСОБА_2 на пільгову пенсію за списком №2, існувало па підставі ОСОБА_1 Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 р., а отже за статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до Перехідних положень Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до етапі 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством ю виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Судом першої інстанції встановлено і цього не заперечував відповідач, що у Державному підприємстві "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція" в період з 28.05.1975 року по 01.11.2001 року на посаді акумуляторщика 4 розряду працював ОСОБА_2, що і підтверджується довідкою відповідача про уточнення характеру роботи, необхідної для призначення пільгової пенсії.
Згідно розпорядження начальника УПФУ в м. Володимир-Волинському №101200 від 28.11.2005 року ОСОБА_2 призначена і виплачується пенсія за віком відповідно до нового Закону на пільгових умовах за списком № 2.
Пунктом "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-ХІІ від 5 листопада 1991 року передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за якими підтверджується право працівника на пільги та компенсації, пов'язані із зайнятістю в несприятливих умовах праці: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 року вказана стаття регулювала також порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Колегія суддів вважає, що не можна погодитись з вимогою апелянта щодо того, що позивач повинен був призначити ОСОБА_2 пенсію на підставі ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з тих підстав, оскільки відповідачу було відомо про призначення пільгової пенсії ОСОБА_2 на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і він з цим погодився, відшкодовуючи фактичні витрати на виплату пільгової пенсії до травня 2009 року.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 року норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Законі України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 зазначеного Закону року №400/97 об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 року передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований пунктом 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» , затвердженою ОСОБА_1 правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663. Зокрема, відповідно до п.п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно п. 6.8. підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідачем в порушення вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2, нарахованої і виплаченої управлінням Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському за період з травня 2009 року по серпень 2009 року в сумі 2446,82 грн.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв’язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об’єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Волинський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.2 ст.212, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція" – залишити без задоволення.
ОСОБА_1 Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 року у справі №2а-18979/09- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Т.В. Онишкевич
ОСОБА_3
Повний текст виготовлено 22.11.2010р.