ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 р. Справа № 87206/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Заверухи О.Б.

           ОСОБА_1

При секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 митниці на постанову ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 23.10.2009р. по справі за позовом ПП «Галкостт» до ОСОБА_2 митниці , Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2009 року позивач - Приватне підприємство «Галкостт», м. Львів, звернулось із позовом до відповідача - 1 - ОСОБА_2 митниці та відповідача - 2 - Головного управління державного казначейства у Львівській області, про визнання нечинними рішень ОСОБА_2 митниці, оформлених у вигляді довідок № 18/28-7313 від 18.09.2008 р., № 18/28-11078 від 10.11.2008р., № 118/28-11079 від 10.11.2008р., № 18/28-11738 від 19.11.2008 р., № 18/28-12359 від 01.12.2СГ08р., № 209000044/2009/001671/2 від 05.03.2009р., № 209000044/2009/002290/2 від 26.03.2009р., № 18/28-11077 від 10.11.2008р., № 18/28-12358 від 01.12.2008 р., №18/28-0033 від 10.01.2009р., № 209000044/2009/002398/2 від 30.03.2009 р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки); зобов'язання ОСОБА_2 митниці повернути Приватному підприємству «Галкостт» через Головне управління державного казначейства України у Львівській області надмірно зараховані до бюджету ввізне мито та податок на додану вартість в розмірі 598669,43 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Приватного підприємства «Галкостт».

Постановою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 23.10.2009 р. позов задоволено. Визнано нечинними рішення ОСОБА_2 митниці, оформлені у вигляді довідок № 18/28-7313 від 18.09.2008р., № 18/28-11078 від 10.11.2008 р., № 118/28-11079 від 10.11.2008 р., № 18/28-11738 від 19.11.2008 р., № 18/28-12359 від 01.12.2008 р., № 209000044/2009/001671/2 від 05.03.2009 р., № 209000044/2009/002290/2 від 26.03.2009 р., № 18/28-11077 від 10.11.2008 р., № 18/28-12358 від 01.12.2008 р., № 18/28-0033 від 10.01.2009 р., № 209000044/2009/002398/2 від 30.03.2009 р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки); Зобов'язано ОСОБА_2 митницю повернути Приватному підприємству «Галкост» через Головне управління державного казначейства України у Львівській області надмірно зараховані до бюджету ввізне мито та податок на додану вартість в розмірі 598669,43 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Приватного підприємства «Галкостт» та стягнуто з ОСОБА_2 митниці через Головне управління Державного казначейства у Львівській області на користь ПП «Галкостт» 598669,43 грн.

Постанова суду мотивована тим, що 21.02.2008 р. між позивачем та фірмою PHU «K.Czepinski» укладено зовнішньоекономічний контракт № К-G-1 купівлі - продажу яблук свіжих врожаю 2007 року в кількості 2000 т. 28.08.2008 р. Додатком № 1 до згаданого контракту внесено зміни, відповідно до яких позивач купує у PHU «K.Czepinski» яблука свіжі врожаю 2008 року в кількості 3000 т. по ціні 0,37 $ за 1 кг.

18.09.2008 р. позивач ввіз на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту № К-G-1 від 21.02.2008 р. згідно рахунку-фактури № 90/2008 від 16.09.2008 р. відповідний товар, який задекларував за ціною 0,37 $ за 1 кг, про що оформив вантажну митну декларацію № 209000006/2008/016540 від 18.09.2008 р. Таким чином, заявлена позивачем митна вартість товару згідно довідки № 18/28-7313 від 18.09.2008 р. становить 7215 $ за 19500 кг яблук свіжих сорту IDARED, ґатунок другий.

Підставність зазначеної позивачем у первинних деклараціях митної вартості підтверджується, на думку суду першої інстанції, рахунками - фактурами (інвойсами) продавця-експортера - польської фірми PHU «K.Czepinski». Крім того, на запит позивача ОСОБА_2 торгово-промисловою палатою 10.11.2008 р. надано інформаційну цінову довідку № 19-09/1413, котрою встановлено, що вартість товару, який постачається згідно контракту № К-С-1 від 21.02.2008 р. та Додатку № 1 від 28.08.2008 р. до цього контракту складає: яблука свіжі - від 0,37 дол. США/кг — до 0,38 дол. США/кг.

Відділ контролю митної вартості та номенклатури ОСОБА_2 митниці довідкою № 18/28-7313 від 18.09.2008 р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) зобов'язав позивача задекларувати товар за ціною 0,40 $ за 1 кг. Таким чином, визначена Відділом контролю митної вартості та номенклатури ОСОБА_2 митниці митна вартість дорівнює 7800$. У зв'язку із загрозою псування яблук, позивач провів розмитнення товару за митною вартістю, встановленою ОСОБА_2 митницею на підставі довідки № 18/28-7313 від 18.09.2008 р., що підтверджується поданими вантажними митними деклараціями.

При ввезенні на митну територію України на підставі вказаного контракту 10.11.2008 р. нової партії товару, із заявленою позивачем митною вартістю товару в сумі 7529,50 $ за 20350 кг. яблук свіжих, ОСОБА_2 митницею оформлено довідку № 18/28-11078 від 10.11.2008 р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), котрою визначено митну вартість в сумі 0,42 $ за 1 кг., усього – 8547 $. У зв'язку із цим позивач оформив вантажні митні декларації № 209000006/8/023657 від 10.11.2008р. та № 209000006/8/023658 від 10.11.2008 р.

Таким чином, загальна сума різниці між належною до сплати за первинно задекларованою позивачем та фактично сплаченою сумою платежів по ввізному миту та податку на додану вартість згідно контракту № К-G-1 від 21.02.2008 р. з фірмою PHU «K.Czepinski» склала 25395,76 грн.

20.11.2007р. між позивачем та фірмою Jeznach SP.j укладено зовнішньоекономічний контракт № JZ-G-1 купівлі-продажу яблук свіжих врожаю 2007 року в кількості 1000 т. Згідно Додатку № 4 від 08.09.2008 р. до згаданого контракту внесено зміни, відповідно до яких позивач купує у яблука свіжі врожаю 2008 року в кількості 2000 т по ціні 0,31 $ за 1 кг. На виконання вказаного контракту позивач 10.11.2008 р. ввіз на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту № JZ-G-1 від 20.11.2007 р. згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 82/ЕХ/2008 від 06.11.2008 р. відповідний товар, який задекларував за ціною 0,31 $ за 1 кг, про що оформив вантажну митну декларацію № 209000006/2008/023492 від 10.11.2008 р. Таким чином, заявлена позивачем митна вартість товару згідно довідки № 1113/28-11079 від 10.11.2008 р. становить 7349,72 $ за 18980 кг. яблук свіжих, ґатунок другий.

Оспорюванню довідкою № 118/28-11079 від 10.11.2008 р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) відповідач - 1 визначив митну вартість товару з розрахунку ціни 0,42 $ за 1 кг., у зв'язку із чим загальна визначена відповідачем - 1 митна вартість дорівнює 7971,6 $. У зв'язку із цим, з метою запобігання псуванню яблук, позивач подав вантажні митні декларації.

Додатком № 5 від 13.11.2008 р. позивач та Jeznach SP.j внесли зміни до контракту № JZ-G-1 від 20.11.2007 року згідно яких сторони зменшили закупівельну ціну до 0,25$ за 1 кг, При ввезенні нової партії товару, позивач на підставі зазначеного додатку 19.11.2008р. оформив вантажну митну декларацію № 209000006/2008/024759, в якій задекларував товар за ціною 0,25$ за 1 кг, усього на суму 5673,915 за 18850 кг яблук свіжих.

Однак відповідачем-1 оформлено довідку № 18/28-11738 від 19.11.2008 р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), котрою визначено митну вартість з розрахунку 0,42$ за 1 кг. Таким чином, визначена відповідачем-1 загальна митна вартість дорівнює 7917$. Внаслідок цього позивач оформив вантажні митні декларації № 209000006/8/025081 від 20.11.2008 р., № 209000006,8/025338 від 22.11.2008 р., № 209000006/8/025320 від 24.11.2008 р., № 209000006/8/025343 від 24.11.2008 р., № 209000006/8/025681 від 26.11.2008 р., № 209000006/8/025685 від 26.11.2008 р.

При поставці наступних партій товару, відповідачем-1 також була визначена вища митна вартість, що підтверджується довідкою № 18/28-12359 від 01.12.2008 р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки).

Таким чином, загальна сума різниці сум ввізного мита та податку на додану вартість між сумами, які підлягали до сплати за митною вартістю, задекларованою позивачем та митною вартістю, визначеною відповідачем - 1 відповідно до контракту від 20.11.2007р. з фірмою Jeznach SP.j склала 357569,27 грн.

20.11.2007р. між позивачем та фірмою «Azpol Sp. z.o.o» укладено зовнішньоекономічний контракт № АZ-G-1 купівлі-продажу яблук свіжих врожаю 2007 року в кількості 1000 т. Згідно Додатку № 5 від 24.10.2008 р. до згаданого контракту внесено зміни, відповідно до яких позивач купує у «Azpol Sp. z.o.o» яблука свіжі врожаю 2008 року в кількості 12000 т. по ціні 0,37 $ за 1 кг. На виконання вказаного контракту позивач 10.11.2008 р. згідно рахунку - фактури (інвойсу) № 89/2008 від 04.11.2008 р. ввіз яблука свіжі на митну територію України і задекларував товар за ціною 0,37 $ за 1 кг, про що оформив вантажну митну декларацію № 209000006/2008/023320 від 07.11.2008 р.

Підставність застосування позивачем такої ціни при визначенні митної вартості підтверджується, зокрема, рахунками - фактурами (інвойсами) продавця - експортера - фірми «Azpol Sp. z.o.o».

Однак відповідач-1 довідкою № 18/28-11077 від 10.11.2008 р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) зобов'язав позивача задекларувати товар за ціною 0,42 $ за 1 кг.

Додатком № 6 від 13.11.2008р. до Контракту № АZ-G-1 від 20.11.2007 р. сторони визначили ціну за одиницю продукції (1 кг) в розмірі 0,30$. За погодженою договірною ціною позивач задекларував імпортований товар, однак довідкою №18/28-12358 від 01.12.2008 р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) відповідач-1 визначив позивачу ціну за одиницю продукції в розмірі 0,42 $.

Таким чином, сума різниці по ввізному миту та податку на додану вартість між сумами, які підлягали до сплати на підставі попередньо задекларованих позивачем та визначених в оспорюваних довідках згідно контракту № АZ-G-1 від 20.11.2007 р. з фірмою «Azpol Sp. z.o.o» склала 152377,25 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

19.11.2008 р. між позивачем та фірмою Konkret Firma Hondlova Export Import укладено зовнішньоекономічний контракт № KON-GAL-1 купівлі-продажу яблук свіжих врожаю 2008 року в кількості 5000 т. Додатком №1 від 19.11.2008р. до Контракту № KON-GAL-1 від 19.11.2008 р. визначено ціну товару за 1 кг яблук свіжих 2 сорту в розмірі 0,26 $.

Однак при ввезенні товару на митну територію України по ціні, задекларованій у відповідності до договору, відповідач-1 оспорюваною довідкою № 18/28-0033 від 10.01.2009р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) визначив митну вартість за ціною 0,42 $ за 1 кг, а довідкою №209000044/2009/002398/2 від 30.03.2009р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки).- за ціною 0,31 $ за 1 кг.

Таким чином, сума різниці по ввізному миту та податку на додану вартість між сумами, які підлягали до сплати на підставі попередньо задекларованих позивачем та визначених в оспорюваних довідках згідно контракту № KON-GAL-1 від 19.11.2008 р. з фірмою Konkret Firma Hondlova Export Import склала 63327,15 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

Як вбачається з оспорюваних довідок, відповідач - 1 при визначенні митної вартості користувався шостим - резервним методом, який може застосовуватись митним органом у разі неможливості застосування жодного із попередніх методів, регламентованих ст. 266 МК України. Всупереч ст. 266 МК України відповідачем-1 не обґрунтовано правомірність застосування резервного методу при прийнятті оскаржуваних рішень у жодному з випадків.

Згідно зі ст. 259 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до,положень цього кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 260 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень МК України. У відповідності до ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості. Ст. 266 МК України передбачено шість методів визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.

Відповідно до ст. 266 МК України, лише якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями ст. 267 МК України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього кодексу і лише у разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього кодексу вартість товарів. Відповідно до ст. 265 МК України митний орган може зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення, якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та комплектуючих, які входять до складу товару.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, при митному оформленні товару, позивач подав відповідачу належні підтверджуючі документи, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість, Належних доказів зворотнього суду не надано. Крім того, відповідачем не було надано належних пояснень щодо причин неможливості встановити митну вартість за первинно поданих позивачем документів. Той факт, що в ціновій базі даних ДМСУ може міститись інша цінова інформація про такий товар, не заслуговує на увагу в силу вищенаведених норм, які надають право відповідачеві застосовувати такі дані лише у тому випадку, коли митну вартість об'єктивно неможливо встановити в інший спосіб. З матеріалів справи також не вбачається заниження позивачем вартості перевезення товару. Наведене стало підставою для висновку, що підстав для застосування методу № 6 визначення митної вартості немає. А враховуючи доведеність не лише неправомірності дій працівників відповідача-1 при виконанні ними службових обов'язків, а й їх вини, наявність причинового зв'язку між неправомірними діями та завданою позивачу шкодою, що призвела до сплати позивачем надлишково 598669,43 грн., суд першої інстанції дійшов до висновку, що позов у частині стягнення зазначених сум слід задовольнити. Наявність передбачених законом підстав для звільнення відповідача - 1 від обов'язку відшкодувати шкоду, не доведено суду у встановленому порядку належними доказами.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить постанову ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 23.10.2009р. по справі № 2а-2713/09/1370 скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості є безпідставним, а тому рішення суду прийнято в супереч нормам матеріального права.

З’ясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду – скасуванню, з наступних підстав:

Розглядаючи справу суд першої інстанції вірно встановив, що між позивачем та його іноземними контрагентами фірмою PHU «K.Czepinski», фірмою Jeznach SP.j, фірмою «Azpol Sp. z.o.o», фірмою Konkret Firma Hondlova Export Import укладено зовнішньоекономічні контракти, на підставі яких здійснювався імпорт яблук.

При ввезені яблук на митну територію України позивач здійснював декларування їх вартості за ціною договору, однак відповідач - ОСОБА_2 митниця не погодившись із зазначеною позивачем митною вартістю оспорюваними довідками № 18/28-7313 від 18.09.2008 р., № 18/28-11078 від 10.11.2008 р., № 118/28-11079 від 10.11.2008 р., № 18/28-11738 від 19.11.2008 р., № 18/28-12359 від 01.12.2008 р., № 209000044/2009/001671/2 від 05.03.2009 р., № 209000044/2009/002290/2 від 26.03.2009 р., № 18/28-11077 від 10.11.2008 р., № 18/28-12358 від 01.12.2008 р., № 18/28-0033 від 10.01.2009 р., № 209000044/2009/002398/2 від 30.03.2009 р. провів визначення митної вартості використовуючи передбачений Митним кодексом України резервний метод, а не метод за ціною угоди, який використано позивачем. Прийняття таких рішень зумовило збільшення митної вартості імпортованих яблук та спричинили надмірну сплату позивачем обов’язкових платежів на суму 598669,43 грн.

Надаючи оцінку вказаним довідкам, колегія суддів приходить до висновку, що підстави їх прийняття не є переконливими беручи до уваги те, що згідно ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Частиною 1 статті 261 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Статтею 266 МК України передбачено, що основним метод визначення митної вартості товарів - це метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до частини 1 ст. 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Так у апеляційній скарзі апелянт зазначає, що підставою для визначення митної вартості за шостим (резервним) методом стало неподання позивачем при митному оформлені всіх необхідних документів для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає такі доводи безпідставними, враховуючи, що

в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку. При цьому саме формулювання вказаної норми – «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Також слід зазначити, що із змісту п. 11 Порядку вбачається, що таке витребовування може проводитися митним органом.

При цьому, в силу п. 14 Порядку, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Отже, право визначати митну вартість надано митному органу лише тоді, коли ним було вжито зазначених вище достатніх заходів для подання декларантом документів які б підтверджували заявлену ним митну вартість. Проте, відповідач у справі – ОСОБА_2 митниця вказаного порядку не дотрималася, оскільки прийняла оскаржувані довідки про застосування резервного методу визначення митної вартості без вжиття достатніх заходів для перевірки правильності застосування шостого методу. Таким чином колегія суддів погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що нездійснення відповідачем належного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, незастосування ним належного методу обчислення вартості товарів що імпортуються є бездіяльністю з боку відповідача, а тому така не може бути підставою для застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, що імпортуються.

Попри правильне вирішення справи в частині визнання нечинними рішень ОСОБА_2 митниці, оформлені у вигляді довідок № 18/28-7313 від 18.09.2008 р., № 18/28-11078 від 10.11.2008 р., № 118/28-11079 від 10.11.2008 р., № 18/28-11738 від 19.11.2008 р., № 18/28-12359 від 01.12.2008 р., № 209000044/2009/001671/2 від 05.03.2009 р., № 209000044/2009/002290/2 від 26.03.2009 р., № 18/28-11077 від 10.11.2008 р., № 18/28-12358 від 01.12.2008 р., № 18/28-0033 від 10.01.2009 р., № 209000044/2009/002398/2 від 30.03.2009 р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), колегія суддів не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині зобовязання ОСОБА_2 митниці повернути Приватному підприємству «Галкостт» через Головне управління державного казначейства України у Львівській області надмірно зараховані до бюджету ввізне мито та податок на додану вартість в розмірі 598669,43 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Приватного підприємства «Галкостт» оскільки вважає, що ОСОБА_2 митниця не є уповноваженим органом на повернення надмірно сплачених до бюджету сум. Так, згідно статті 2 Бюджетного кодексу України податкові, митні та інші органи державної влади, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів та інших надходжень є органами стягнення. Пунктом 2 статті 50 цього Кодексу передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. При цьому в силу ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України, державне казначейство України веде облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів стягнення, погодженим з відповідними фінансовими органами, здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. Отже, судова колегія приходить до висновку, що саме Головне управління Державного казначейства України у Львівській області слід зобов’язати повернути надміру сплачені суми обов’язкових платежів в користь позивача, а не ОСОБА_2 митницю, як вирішив суд. Тому, прийняте судом першої інстанції рішення свідчить про порушення ним зазначених норм бюджетного законодавства, а тому постанову суду в силу п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України слід скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 митниці задовольнити частково, а постанову ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 23.10.2009 р. по справі № 2а-2713/09/1370 – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ПП «Галкостт» до ОСОБА_2 митниці , Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання нечинним рішення та стягнення сум задовольнити частково:

Визнати нечинними рішення ОСОБА_2 митниці, оформлені у вигляді довідок № 18/28-7313 від 18.09.2008 р., № 18/28-11078 від 10.11.2008 р., № 118/28-11079 від 10.11.2008 р., № 18/28-11738 від 19.11.2008 р., № 18/28-12359 від 01.12.2008 р., № 209000044/2009/001671/2 від 05.03.2009 р., № 209000044/2009/002290/2 від 26.03.2009 р., № 18/28-11077 від 10.11.2008 р., № 18/28-12358 від 01.12.2008 р., № 18/28-0033 від 10.01.2009 р., № 209000044/2009/002398/2 від 30.03.2009 р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки);

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Львівській області в користь Приватного підприємства «Галкостт» надмірно зараховані до бюджету ввізне мито та податок на додану вартість в розмірі 598669,43 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Приватного підприємства «Галкостт».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Галкостт» 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В. П. Любашевський

Судді О.Б. Заверуха

ОСОБА_1