ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 р. Справа № 80193/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Шавеля Р.М.

Суддів Носа С.П. , Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання Когутич Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Карпатське управління геофізичних робіт»на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 30.09.2009р. у адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Карпатське управління геофізичних робіт»до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, -

В С Т А Н О В И Л А:

27.07.2007р. позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство /ВАТ/ «Карпатське управління геофізичних робіт»звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Івано-Франківську № 0000462301/0 від 17.07.2007р. про визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1075356 грн.; судові витрати по справі віднести на рахунок відповідача (Т.1, а.с.4-5).

Постановою господарського суду Івано-Франківської обл. від 30.09.2009р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.3, а.с.95-98).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ВАТ «Карпатське управління геофізичних робіт», який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити (Т.3, а.с.101-103).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що укладений з ТзОВ «Дельта-98»договір доручення стосується господарської діяльності позивача, фактичне виконання умов цього договору стверджується представленими позивачем документами, які відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; також чинним законодавством не передбачено застереження щодо вказівки в договорах на виконання промислово-геофізичних робіт про їх укладення за сприяння повіреного.

Окрім цього, представлені листи-відповіді від структурних одиниць ВАТ «Укрнафта»не можуть слугувати доказами по справі, оскільки вони не стосуються тих структурних одиниць, з якими позивачем були укладені відповідні договори на виконання промислово-геофізичних робіт; судом не дано жодної оцінки висновку судово-економічної експертизи, яка проводилася під час розгляду справи.

За таких обставин вважає, що відповідачем не представлено вагомих доказів, які б ставили під сумнів правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат послуг, отриманих від ТзОВ «Дельта-98».

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 05.06.2007р.-03.07.2007р. відповідачем ДПІ у м.Івано-Франківську проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Карпатське управління геофізичних робіт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р., по результатам якої складено Акт перевірки № 323/23-1-00138827 від 10.07.2007р. (Т.1, а.с.7-50).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п.1.32, п.5.1, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого виявлено зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2006 року на суму 174290 грн. та заниження податку на прибуток за цей період в сумі 537678 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000462301/0 від 17.07.2007р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1075356 грн., з яких 537678 грн. за основним платежем та 537678 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.52).

          Підставою для вищевказаних висновків податкового органу слугувало те, що позивач відніс до складу валових витрат витрати, які не пов’язані із веденням господарської діяльності, а саме вартість послуг, отриманих в рамках договору доручення, укладеного з ТзОВ «Дельта-98».

          Зокрема, на думку відповідача, крім договірних документів позивачем не представлено розрахункових, платіжних та інших документів, які б засвідчували виконання повіреним зазначених послуг; при укладенні цього договору в його сторін був відсутній намір створити правові наслідки, які випливають із змісту цього договору, та спрямованість на реальне виконання його умов. За таких умов вказаний договір є нікчемним і не створює юридичних наслідків; винагорода повіреного не є компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; також наведена вартість послуг не включалася у вартість виконаних для структурних підрозділів ВАТ «Укрнафта»промислово-геофізичних робіт по договорах, укладених на тендерах, організованих ВАТ «Укрнафта».

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не було встановлено причинного зв’язку між придбанням позивачем посередницьких послуг у ТзОВ «Дельта-98»та отриманням економічної вигоди від цього придбання. Зокрема, договори на виконання геофізичних робіт, укладені позивачем з структурними підрозділами ВАТ «Укрнафта», не містять застереження про їх укладення за сприяння посередника, листами підрозділів ВАТ «Укрнафта»не підтверджується участь посередника у діяльності по укладенню договорів з позивачем.

Також винагорода повіреного за договорами доручення становила значну частину оплати за договорами, укладеними у подальшому позивачем з підрозділами ВАТ «Укрнафта», що свідчить про відсутність економічної вигоди у залученні повіреного до господарської діяльності позивача, через що є відсутніми підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток.

Окрім цього, представлені акти приймання-передачі виконаних робіт за договором доручення і додаткових угод до нього не відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Між тим, такі висновки суду першої інстанції є невірними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

          Матеріалами справи стверджується, що між позивачем та ТзОВ «Дельта-98»був укладений договір доручення від 10.01.2005р., відповідно до умов якого позивач доручив ТзОВ «Дельта-98»(повірений) здійснювати в інтересах та за рахунок позивача дії, спрямовані на підготовку та організацію процесу виробництва, проведення переговорів про забезпечення замовлень на виконання промислово-геофізичних робіт (Т.1, а.с.54).

          За вказані послуги на підставі складених актів прийому-передачі послуг та звітів повіреного позивач виплачував ТзОВ «Дельта-98»винагороду, яку відносив до валових витрат, і податок на додану вартість з цих операцій включав до складу податкового кредиту.

          Зокрема, в рамках укладеного договору доручення між договірними сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 20.01.2005р., згідно якої позивач доручив повіреному завдання щодо укладення договору з НГВУ «Охтирканафтогаз»; згідно звіту повіреного № 7 від 31.03.2006р. ТзОВ «Дельта-98»сприяло в укладенні договорів на виконання промислово-геофізичних робіт між позивачем та НГВУ «Охтирканафтогаз», а також забезпечило замовлення на виконання промислово-геофізичних досліджень та надходження на розрахунковий рахунок позивача в липні 2005 року – березні 2006 року грошових коштів від замовника. 31.03.2006р. був оформлений акт приймання-передачі виконаних робіт по даній угоді, при цьому винагорода повіреного склала 1200000 грн. (Т.1, а.с.55-57).

          Згідно додаткової угоди № 6 від 21.02.2005р. позивач доручив повіреному завдання щодо укладення договору з НГВУ «Чернігівнафтогаз»; згідно звіту повіреного № 5 від 28.02.2006р. ТзОВ «Дельта-98»сприяло в укладенні договорів на виконання промислово-геофізичних робіт між позивачем та НГВУ «Чернігівнафтогаз», а також забезпечило замовлення на виконання промислово-геофізичних досліджень та надходження на розрахунковий рахунок позивача протягом січня –березня 2006 року грошових коштів від замовника. 28.02.2006р. був оформлений акт приймання-передачі виконаних робіт по даній угоді, при цьому винагорода повіреного склала 700000 грн. (Т.1, а.с.58-60).

21.02.2005р. між договірними сторонами було укладено додаткову угоду № 7, згідно якої позивач доручив повіреному завдання щодо укладення договору з Охтирським УБР; згідно звіту повіреного № 6 від 28.02.2006р. ТзОВ «Дельта-98»сприяло в укладенні договорів на виконання промислово-геофізичних робіт між позивачем та Охтирським УБР, а також забезпечило замовлення на виконання промислово-геофізичних досліджень та надходження на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів від замовника. 28.02.2006р. був оформлений акт приймання-передачі виконаних робіт по даній угоді, при цьому винагорода повіреного склала 700000 грн. (Т.1, а.с.61-63).

          Також відповідно до додаткової угоди № 7 від 01.03.2005р. позивач доручив повіреному завдання щодо укладення договору з НГВУ «Бориславнафтогаз»; згідно звіту повіреного № 6 від 31.03.2006р. ТзОВ «Дельта-98»сприяло в укладенні договорів на виконання промислово-геофізичних робіт між позивачем та НГВУ «Бориславнафтогаз», а також забезпечило замовлення на виконання промислово-геофізичних досліджень та надходження на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів від замовника. 31.03.2006р. був оформлений акт приймання-передачі виконаних робіт по даній угоді, при цьому винагорода повіреного склала 190000 грн. (Т.1, а.с.64-66).

          Факти укладення позивачем на підставі наданих посередницьких послуг договорів з структурними підрозділами ВАТ «Укрнафта»стверджується копіями відповідних договорів, а саме:

          * НГВУ «Чернігівнафтогаз»- договору № 6/07-05/23-Р від 30.03.2005р. (Т.2, а.с.61-105);

          * Охтирське УБР - договору № 11/07-04/24-Р від 30.03.2005р. (Т.1, а.с.79-135);

          * НГВУ «Охтирканафтогаз»- договорів № 4/28-Р/35-Р від 01.03.2005р. та № 4/106-04/286-Р/22-Р від 28.12.2005р. (Т.1, а.с.136-150, Т.2, а.с.1-31);

          * НГВУ «Бориславнафтогаз»- договору № 1/04-05/52-Р/33-Р від 27.05.2005р. (Т.2, а.с.32-60).

Аналіз умов укладеного договору та фактичних обставин справи дозволяє достовірно встановити мету укладення між позивачем і ТзОВ «Дельта-98»договору доручення –забезпечення замовлень на виконання промислово-геофізичних робіт; наведені послуги носять конкретний характер і торкаються певного кола питань.

При цьому колегія суддів враховує й те, що вказані послуги були реально надані позивачу і використані ним у своїй господарській діяльності із отриманням відповідного прибутку від цієї діяльності, при цьому податковим органом не доведено збиткової діяльності позивача (тобто, неотримання економічної вигоди) в розглядуваних відносинах.

Вимоги до первинних документів передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка передбачає обов’язкові реквізити первинних та зведених облікових документів, що повинні мати обов’язкові реквізити як назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представлені позивачем документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які встановлені для первинних бухгалтерських документів, та можуть слугувати достатньою підставою для формування валових витрат.

Також чинним законодавством і правилами ведення податкового обліку не передбачено надання інших документів, крім звітів повіреного і актів приймання-передачі послуг, на підтвердження фактичного надання послуг повіреного.

В частині посилань суду першої інстанції на відсутність в договорах на виконання промислово-геофізичних робіт, укладених між позивачем і структурними підрозділами ВАТ «Укрнафта», застережень про їх укладення за сприяння ТзОВ «Дельта-98», як на факт відсутності причинного зв’язку між придбанням посередницьких послуг та отриманням від такого придбання економічної вигоди, то жодним нормативно-правовим актом не передбачено вчинення такого застереження в договірних документах.

          Крім цього, представлені податковим органом листи-відповіді від структурних одиниць ВАТ «Укрнафта»не можуть слугувати достовірними доказами по справі, оскільки останні не стосуються контрагентів позивача (Охтирського УБР, НГВУ «Охтирканафтогаз»та НГВУ «Бориславнафтогаз»), а відповідь НГВУ «Чернігівнафтогаз»торкається зовсім іншого звітного періоду (2007 рік) (Т.2, а.с.115-130).

Додатково колегія суддів враховує, що відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З матеріалів справи вбачається, що послуги, які надавались позивачу, були спрямовані на обслуговування його господарської діяльності.

Так, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»пов’язує витрати платника податків і право на віднесення цих витрат до валових з господарською діяльністю такого платника.

Термін господарської діяльності визначений в п.1.32 вказаного Закону, яким передбачено, що господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, визначальною (обов’язковою) ознакою господарської діяльності законодавець визначає саме дохід, а не прибуток підприємства.

Представленим позивачем документами встановлено, що отримання доходу ВАТ «Карпатське управління геофізичних робіт»внаслідок виконання повіреним ТзОВ «Дельта-98»зобов’язань по договору доручення від 10.01.2005р. підтверджується виконанням позивачем промислово-геофізичних робіт для структурних одиниць ВАТ «Укрнафта»; грошові кошти, які позивач отримував внаслідок виконання повіреним зобов’язань за договором доручення від вищевказаних структурних підрозділів ВАТ «Укрнафта», використані на здійснення власної господарської діяльності.

Окрім цього, чинне законодавство не містить заборони на використання підприємством послуг третіх осіб, зокрема, послуг юридичних осіб, пов’язаних з представництвом його інтересів у відносинах з іншими суб’єктами підприємницької діяльності при здійсненні останнім господарської діяльності, при цьому винагорода третій особі (у розглядуваному випадку –повіреному ТзОВ «Дельта-98») за здійснення ним представницьких функцій по укладенню та супроводженню договорів на виконання промислово-геофізичних робіт включається до валових витрат відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», із врахуванням того, що відповідно до п.1.32 ст.1 вказаного Закону господарською діяльністю є також діяльність довіреної особи, яка виступила в інтересах довірителя.

Правильність наведених висновків також підтверджується висновком № 590 від 06.03.2008р. судово-економічної експертизи, згідно якого витрати ВАТ «Карпатське управління геофізичних робіт»в лютому-березні 2006 року на виплату винагороди ТзОВ «Дельта-98»згідно договору доручення від 10.01.2005р. на загальну суму 2790000 грн., в тому числі ПДВ 465000 грн., документально підтверджуються; витрати на винагороду повіреному ТзОВ «Дельта-98»згідно договору доручення від 10.01.2005р. включаються до складу валових витрат ВАТ «Карпатське управління геофізичних робіт»(Т.3, а.с.2-4).

Окрім цього, матеріалами справи стверджується й та обставина, що ТзОВ «Дельта-98»декларувало свої податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств за лютий-березень 2006 року; постанова слідчого про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТзОВ «Дельта-98»скасована в судовому порядку (Т.3 а.с.14-19, 20-22).

Також під час розгляду справи податковий орган не доводив безтоварного характеру господарських операцій, обізнаність позивача щодо діяльності його контрагентів, зокрема щодо створення їх з протиправною метою і несплати ними податків, наявності зговору на викрадення коштів державного бюджету шляхом безпідставного формування валових витрат, тощо; суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що твердження податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат вартості послуг, отриманих в рамках договору доручення з ТзОВ «Дельта-98», оскільки такі витрати не пов’язані із веденням господарської діяльності, не відповідають дійсності.

          Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Івано-Франківську № 0000462301/0 від 17.07.2007р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств слід визнати протиправним і скасувати.

          При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Карпатське управління геофізичних робіт»задоволити.

Постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 30.09.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Відкритого акціонерного товариства «Карпатське управління геофізичних робіт»задоволити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську № 0000462301/0 від 17.07.2007р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1075356 грн., з яких 537678 грн. за основним платежем та 537678 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Карпатське управління геофізичних робіт»понесені судові витрати у розмірі 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

          Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України –з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Шавель Р.М.

Судді Нос С.П. , Каралюс В.М.

< Текст >