ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 р. Справа № 76152/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Онишкевича Т.В.
Суддів Попка Я.С. , Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2009 року у справі за його позовом до управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИЛА :
У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову старшого інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Тернопільській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 серії ВО № 014938 від 25.12.2008 року про його притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, у лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 серії ВО № 019190 від 09.01.2009 року про його притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 березня 2009 року справи за вказаними позовами об’єднано в одне провадження (а.с. 19).
Постановою цього ж суду від 28 квітня 2009 року об’єднаний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову відповідача серії ВО № 014938 від 25.12.2008 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначене судове рішення в частині відмови у задоволенні його позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог у повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неврахування істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що із зробленої працівниками державної автоінспекції фотографії чітко не вбачається номерний знак автомобіля, а також неможливо встановити, на якій саме відстані від пішохідного переходу він знаходиться. Заперечує правомірність винесення відповідачем оскаржуваної постанови в його відсутності.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Частково задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1, суд виходив із того, що постановою серії ВО № 019190 від 09.01.2009 року позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він допустив порушення правил дорожнього руху, зупинившись ближче 10 м від пішохідного переходу та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини, що підтверджується матеріалами справи та наявними у ній доказами, зокрема фотознімком виявленого правопорушення. Тому у цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального і процесуального права і є помилковими.
Як вбачається із матеріалів справи, 09.01.2009 року о 10 год. 54 хв. інспектором ДПС УДАІ УМВС України в Тернопільській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 було виявлено належний на праві власності позивачу ОСОБА_1 автомобіль марки «Фольксваген Тоуран» (д/н НОМЕР_1), який був припаркований, на думку працівника міліції, на відстані ближче 10 м від пішохідного переходу та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини на перехресті вулиць Листопадової – ОСОБА_4 в м. Тернополі. Даний факт було зафіксовано за допомогою спеціального технічного засобу з функцією фотозйомки (а.с. 12, 16) без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, відповідно до статті 141 КУпАП у разі фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно із приписами статті 258 КУпАП посадові особи органів Державної автомобільної інспекції мають право застосовувати безпротокольну форму фіксації адміністративних правопорушень та розглядати справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі виявлення правопорушень у сфері дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Оспорювана позивачем постанова від 09.01.2009 року серії ВО № 019190 була винесена без складання протоколу про адміністративне правопорушення та без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому згідно зі ст. 8 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю.
Таким чином, перед застосуванням на території України відповідний прилад повинен пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв’язку і захисту інформації України.
Однак наявний у працівника ДАІ прилад не можна вважати автоматичними засобами фото - або відеофіксації, оскільки він знаходиться при ньому та управляється ними безпосередньо.
У матеріалах справи відсутній експертний висновок або сертифікат відповідності приладу, яким було зафіксовано порушення Правил дорожнього руху, тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дана обставина судом першої інстанції, на думку колегії суддів, безпідставно залишена поза увагою при ухваленні судового рішення по суті.
Натомість, згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, судовий розгляд даної справи проігнорував та правомірності свого рішення перед судом не довів.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, не доводиться зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому оскаржувана постанова серії ВО № 019190 від 09.01.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення такого адміністративного правопорушення підлягає скасуванню
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення тих позовних вимог ОСОБА_1, у задоволенні яких було відмовлено судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202 п. 3, 4, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2009 року у справі № 2а-634/09 у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 та прийняти нову, якою такі позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВО № 019190 від 09.01.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
У решті постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Онишкевич Т.В.
Судді Попко Я.С. , Сапіга В.П.
< Текст >