ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2010 р. Справа № 88225/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Сапіги В.П.
Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз» до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень,-
В С Т А Н О В И Л А :
27.07.2009 року ВАТ по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз» звернулося в суд з адміністративним позовом до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень від 05.03.2009 року за №0000132300/0, №0000102300/0, №0000092300/0 та від 20.07.2009 року за №0000222300/2. В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що за актом перевірки від 25.02.2009 року з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства Борщівською МДПІ було прийнято податкові повідомлення - рішення №0000132300/0, № 0000102300/0, № 0000092300/0 від 05.03.2009 року, а саме: №0000092300/0 про сплату 680 грн. штрафної санкції по частині прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучаються до бюджету; №0000132300/0 по визначенню податкового зобов»язання по податку на прибуток в розмірі 5469 грн., в тому числі 3646 грн. за основним платежем та 1823 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000102300/0 про визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість в розмірі 4374 грн., в тому числі 2916 грн. за основним платежем та 1458 грн. штрафних (фінансових) санкцій. 20.07.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000222300/2, яким збільшено на 340 грн. суму застосованої штрафної (фінансової) санкції по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій, у статутних фондах яких є державна частка, визначену в податковому повідомленні рішенні Борщівської МДПІ від 05.03.2009року № 0000092300/0 на підставі внесених змін до рішення Борщівської МДПІ від 08 травня 2009року №3161.
При цьому позивач вважає, що немає жодних підстав для нарахування підприємством девідентів на користь держави, оскільки державна частка у статутному фонді ВАТ «Заліщикигаз» відсутня, тому вимога про сплату частини прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства до загального фонду Державного бюджету є безпідставною та необгрунтованою.
Також позивач не погоджується з вищевказаними податковими повідомленням-рішеннями, оскільки згідно Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» з наступними змінами та доповненнями, статті 5
«Валові витрати» п. 5.2. підпункту 5.2.1 до складу валових витрат включаються «суми будь-яких витрат, сплачених, нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці...». На виконання основного виду діяльності, забезпечення всіх категорій споживачів району природним та зрідженим газом, було укладено Договір №10/05 від 02.01.2006 року між ВАТ «Тернопільгаз» та ВАТ «Заліщикигаз», на організацію та надання послуг з метою підвищення ефективності роботи, які б забезпечували безперебійне постачання та транспортування розподільчими газопроводами природного газу всім категоріям споживачів, розрахунків за закуплені та реалізовані товарно-матеріальні цінності та надані послуги. У договорі №10/05 від 02.01.2006 року зазначено перелік послуг, які надавались ВАТ «Тернопільгаз», що безпосередньо вплинули на господарську діяльність ВАТ «Заліщикигаз».
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 року позов задоволено податкові повідомлення - рішення Борщівської МДПІ за №0000132300/0, №0000102300/0, №0000092300/0, від 20.07.2009 року за №0000222300/2 визнано протиправними та скасувано. При цьому суд покликався на те, що податковим органом не доведено наявність у статутному фонді ВАТ «Заліщикигаз» державної частки, а тому дане товариство не являється платником частини чистого прибутку господарських організацій. Крім того, на думку суду, позивачем правомірно включено до складу валових витрат витрати за адміністративні послуги надані Відкритим акціонерним товариством «Тернопільгаз» згідно укладеного договору та внаслідок чого правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості зазначених послуг.
Не погодившись з постановою суду її оскаржила Борщівська МДПІ, яка просить скасувати дану постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі покликається на те, що ВАТ по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз» засноване відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року №210/93 «Про корпоратизацію підприємств» на підставі рішення Державного Комітету України по нафті і газу від 31 травня 1994 року №225 шляхом перетворення державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз». Засновником товариства є Державний Комітет України по нафті і газу та згідно з листом Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області від 25 березня 2009 року № 10-06-01182 в переліку відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких передано до холдингів, станом на 01.03.2009 року зазначено, ВАТ «Заліщикигаз» з державною часткою 26,5%.
ВАТ по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз» укладено договір від 02.01.2006 року №10/5 про надання ВАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» адміністративних послуг. На виконання умов зазначеного договору складено акти приймання - передачі виконаних робіт - послуг від 31.07.2006 року №04039, 31.08.2006 року №04515, від 29.09.2006 року №04917, від 31.10.2006 року №06479, від 30.11.2006 року №06844 та від 29.122006 року №07641 та виписано за ними податкові накладні №04039, №04515, №04917, №06479, №06844, №07641. Вартість наданих адміністративних послуг та послуг по наданню практичної допомоги у веденні виробничої діяльності відповідно до зазначених актів виконаних робіт та податкових накладних складає 17500 грн., в тому числі податок на додану вартість 2916 грн. В актах виконаних робіт та в податкових накладних не вказані обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих послуг в натуральному та вартісному виразі, не міститься інформація про фактично понесені витрати на здійснення робіт. Вартість отриманих послуг у розмірі 14583 грн. віднесено товариством до складу валових витрат та відображено в декларації з податку на прибуток підприємства за третій та четвертий квартали 2006 року. Працівниками податкової інспекції зроблено висновок, що товариством, внаслідок включення до складу валових витрат вартості послуг, які не підтверджені належними бухгалтерськими документами, занижено податок на прибуток на 3646 грн., чим порушено підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищено податковий кредит по податку на додану вартість на 29160 грн., чим порушено підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмови ти. Суд вірно встановив обставини справи, що мають значення для правильного вирішення позову та визначив правові норми, що регулюють дані правовідносини.
На підставі направлень Заліщицького відділення Борщівської МДПІ від 12.12.2008 року за №0000029 та №0000032 проведено виїзну планову документальну перевірку діяльності ВАТ «Заліщикигаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складений акт від 25.02.2009р. №58/23/21131775 та 05.03.2009 року винесено податкові повідомлення – рішення: №0000132300/0 яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 5469 грн. у т.ч. 3646 грн. - основного платежу, 1823грн. - штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; № 0000102300/0 яким визначено загальну суму податкового зобов'язання 4374 грн. у т.ч. 2916грн. - основного платежу, 1458 грн. - штрафних (фінансових) санкцій за порушення пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; № 0000092300/0 яким визначено 680 грн. податкового зобов'язання за порушення п.п.1.11 ст.1 п.п. «б» п.4.1.4. ст.4 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами".
На основі повідомлення про внесення змін до рішення Борщівської МДПІ від 08.07.2009р. №3161 «Про результати розгляду первинної скарги» було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000222300/2 від 20.07.2009р., яким Борщівська МДПІ збільшила на 340 грн. штрафну (фінансову) санкцію визначену у податковому повідомленні - рішенні №0000092300/0 від 5.03.2009р.
Приймаючи оспорювані податкові повідомлення рішення № 0000092300/0 від 05.03.2009 року та №0000222300/2 від 20.07.2009 року Борщівська МДПІ виходила з того, що держава є власником пакета акцій ВАТ по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз».
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 26,95% акцій ВАТ по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз» передано у статутний фонд НАК "Нафтогаз України", котра у свою чергу є одним із акціонерів зазначеного товариства, що дає їй право здійснювати всі повноваження акціонера відповідно до чинного законодавства.
Стаття 85 ГК України та ст. 115 ЦК України вказує, що господарське товариство є власником майна, переданого його учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. При створенні НАК "Нафтогаз України" і формуванні його статутного фонду за участю держави та інших недержавних суб'єктів, відбулося відчуження державного майна в користь НАК "Нафтогаз України", яка стала власником 26,95% акцій ВАТ «Заліщикигаз» і користується правами акціонера, згідно чинного законодавства України та статуту ВАТ «Заліщикигаз». Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N 747 від 25.05.1998 року "Про утворення НАК "Нафтогаз України", остання утворена у формі відкритого акціонерного товариства, а тому не є державним органом і не уповноважена управляти пакетом акцій від імені держави.
У відповідності до ст. 22 ГК України, ВАТ по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз», не відноситься до суб'єктів господарювання державного сектора економіки, оскільки встановлено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків, чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Таким чином, до кола юридичних осіб, на яких поширюється дія ст.67 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік» та ст.63 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" віднесено, зокрема господарські товариства, у статутному фонді яких державі належать пакети акцій. При цьому не є власністю держави пакет акцій у статутному фонді акціонерного товариства, переданий нею до статутного фонду іншого суб'єкта господарювання, в якому їй належить 100 % акцій. Власником цього пакета акцій стає зазначений суб'єкт господарювання. Поняття власності держави і власності такого суб'єкта не є тотожними, оскільки ця власність належить різним особам, самостійним учасникам цивільного обігу.
Необхідно погодитись з висновком суду першої інстанції, що акціонерне товариство є приватної форми власності; держава, як акціонер товариства у реєстрах власників іменних цінних паперів не значиться; чистий прибуток є власністю ВАТ по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз», а його використання відноситься до компетенції загальних зборів товариства.
Це, зокрема стверджується Статутом ВАТ по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз», листом Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області від 14.05.2004 року №01-6/1246, актом передачі акцій ВАТ «Заліщикигаз» Державній акціонерній компанії - «Нафтогаз України» від 03.08.1998р., листом Тернопільського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №03/1315 від 10.08.2009 року.
Окрім цього необхідно погодитись з висновком суду, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень № 0000092300/0 від 05.03.2009 року та №0000222300/2 від 20.07.2009 року Борщівською МДПІ застосовано процедуру, передбачену Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який згідно з преамбулою є спеціальним законом з питань оподаткування.
Згідно п.1.2 ст.1 вказаного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів та державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами України. Відповідно до п.1.5 ст.1 вказаного Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до ст. 92 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» проводиться виключно законами про оподаткування, до яких постанови Кабінету Міністрів України та Закони України про Державні бюджети на відповідні роки, не належать. Згідно ч.7 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
Відповідно до ст.ст. 13, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», якими встановлено перелік видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, такий платіж, як частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до державного бюджету, до податків, зборів (обов'язкових платежів) не відноситься, за виключенням дивідендів, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.
Тому обґрунтованим є висновок суду, що частина прибутку, що вилучається, не є податком чи збором, а тому не є податковим зобов'язанням і не може стягуватись за процедурою, передбаченою Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно застосування штрафних санкцій у порядку, передбаченому вищезазначеним Законом, здійснено без достатніх правових підстав і є неправомірним.
Щодо позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0000132300/0, № 0000102300/0 від 05.03.2009 року то необхідно зазначити, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.
У відповідності до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» слідує, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених, нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці, а тому на виконання наказу НАК «Нафтогаз України» від 27 квітня 1999 року № 101 «Про передачу в управління ВАТ «Тернопільгаз» пакетів акцій відкритих акціонерних товариств газопостачання та газифікації Тернопільської області «Договору про використання державного майна, яке не підлягає приватизації" від 21.01.2002 р № 10/17, було укладено Договір №10/5 від 02.01.2006 року між ВАТ «Тернопільгаз» та ВАТ «Заліщикигаз» на організацію та надання послуг з метою підвищення ефективності роботи, які б забезпечували безперебійне постачання та транспортування розподільчими газопроводами природного газу всім категоріям споживачів, розрахунків за закуплені та реалізовані товарно-матеріальні цінності та надані послуги.
Відповідно до укладеного Договору №10/5 від 02.01.2006 року між ВАТ «Тернопільгаз» та ВАТ «Заліщикигаз» та актів виконаних робіт виконавцем були надані послуги по укладанні договорів на транспортування та постачання природного газу для всіх категорій споживачів, зі всіма постачальниками природного газу, для подальшого безперебійного , безаварійного споживання природного газу; щомісячні консультації і навчальні роботи по програмі «Лотос»; приймання, зведення та аналіз фінансово-господарської звітності газового господарства з подальшою здачею звітності у ДК «Газ України»; здійснення перевірок спожитих об'ємів газу на точність засобів обліку газу; навчання та атестація слюсарів та газоелектрозварників підприємства; проведення претензійно - позовної роботи із споживачами природного газу; розробка і оформлення керівного документа по консультаційних питаннях, роз'ясненню і доведенню нормативних документів Уряду, НАК «Нафтогаз України», ДК «Газ України», Тернопільської ОДА та інші види робіт.
Стаття 13 Конституції України, зокрема, гарантує свободу підприємницької діяльності, наділяє суб'єктів господарювання правом без обмежень, самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності, самостійного формування програми діяльності, вибору постачальників, комерційного розрахунку, тощо.
З огляду на ст. 43, 44 ГК України, в процесі своєї господарської діяльності ВАТ по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз» співпрацювало та укладало правочини в силу ст. 203 ЦК України із юридичними особами, а саме із ВАТ „Тернопільгаз". Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, встановлено що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вказаними документами визначені обов'язкові реквізити первинних документів для надання їм юридичної сили. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Законодавством не передбачено типових форм актів прийому-передачі наданих послуг.
На підставі укладеного договору із ВАТ „Тернопільгаз" були надані послуги. Факт надання послуг, підтверджено належно оформленими для відповідної господарської операції первинними бухгалтерськими документами у відповідності до вимог чинного законодавства України, а саме: укладено договір про надання послуг, акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг), податкові накладні та інші документи , які містять обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
В пп.7.4.4 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року визначено що, якщо платник податку придбаває (виготовляє ) матеріальні та нематеріальні активи пуги, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплачена у зв'язку з таким придбанням (виготовленням ) не включається до складу податкового кредиту.
Послуги отримані ВАТ «Заліщикигаз» від ВАТ «Тернопільгаз» пов'язані з господарською діяльність ВАТ по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз», надані послуги і включено здаткового зобов'язання та сплачено податок до бюджету. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. При цьому нормами Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.
Нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього здійснених ним витрат у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Тобто наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
З наведеного вище необхідно зробити висновок, що суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що в Борщівської МДПІ не було правових підстав для винесення податкових повідомлень - рішень №0000132300/0, №0000102300/0 від 05.03.2009 року. Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу по даній справі необхідно відхилити.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 160, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1ч.1 ст.205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
апеляційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення; постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 року у справі №2а-2153/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Сапіга В.П.
Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.
Повний текст ухвали
виготовлено 13.09.2010р.