ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 р. Справа № 88695/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Сапіги В.П.
Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И Л А :
08.05.2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області, в якій просила визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області відносно не задоволення її заяви від 18.02.2009р. щодо перерахунку та доплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. Зобов'язати відповідача зробити перерахунок нарахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» до рівня не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.
Позивач – ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті подала заяву про зміну позовних вимог в якій просила визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області відносно не задоволення її заяви від 18.02.2009р. щодо перерахунку та доплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. Зобов'язати відповідача зробити перерахунок нарахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» до рівня не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років та провести відповідні виплати на її користь. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 1925,68грн. інфляційних втрат. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 1500,00грн.
Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19.10.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної держадміністрації Закарпатської області щодо виплати ОСОБА_1 в 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому, ніж це передбачено ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічною віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року згідно вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням виплачених сум. Стягнуто з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 три. 40 коп. витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області та ОСОБА_1 оскаржили його в апеляційному порядку, вважають, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.
Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області в апеляційній скарзі зазначає, що суд при розгляді справи не звернув увагу на норми ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до якої, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних призначень. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства. Крім того, виплата допомоги у 2007 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, була проведена в розмірах, встановлених абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік» і немає жодних правових підстав для стягнення інших сум, оскільки згідно з ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог відмовити.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги її статус застрахованої в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особи, який підтверджується довідкою управління № 61/08-09/999 від 08.04.2009 р. (а.с.35) та її пояснення, викладене як у позовній заяві (а.с. 1-3). Судом не розглянуті позовні вимоги в частині проведення перерахунку нарахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2006 рік. Всупереч вимогам ст. 163 КАС України суд не вказав жодних мотивів і обгрунтувань відмови в задоволенні стягння інфляційних втрат та моральної шкоди, які були заявлені шляхом подання заяви про зміну позовних вимог (а.с. 33) та обгрунтовані в доповненні до адміністративного позову про визнання дій неправомірними і здійснення перерахунку державної допомоги (а.с. 20-21), розрахунку інфляційних втрат (а.с.36-37), розрахунку розміру щодо спричинення моральної шкоди внаслідок дій відповідача (а.с. 38-39). Просить постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19.10.2009р. скасувати та прийняти нову, якою задовільнити адміністративний позов ОСОБА_1 до
управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області повністю.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області підлягає задоволенню, а апеляція ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження та відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Зокрема ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року – далі Закон) встановлено, що така допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то слід застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно із довідкою управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 61/08-09/999 від 08.04.2009 року, позивачці починаючи з квітня 2007 року по січень 2009 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», та Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» а тому колегія суддів вважає, що в задоволенні позовних вимог за період 2006 року слід відмовити.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Колегія суддів погоджується з тим, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідачем була нарахована невірно та виплачена не у повному обсязі.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції що діяла з 01.09.2005 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулась з позовом лише 08.05.2009 року, а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду. Причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав позивачкою не є поважними. Відтак колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та відмову в задоволенні позову в частині виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.
Що стосується нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні таких вимог оскільки, згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Що стосується нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні таких вимог оскільки, відповідно до ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» допомога у 2009 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і здійснюється в розмірах і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2009 року виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Дані норми закону не визнані неконституційними.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, які не були вирішенні судом першої інстанції, за змістом частин першої та другої статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, або незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо: шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.
Це означає, що законодавець пов'язує підстави відповідальності за завдану моральну шкоду з наявністю чи відсутністю, у передбачених випадках, вини. Однак відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності відшкодування моральної шкоди можливе лише у випадку доведення наявності такої шкоди.
Оскільки ОСОБА_1 не довела наявності спричинення моральної шкоди, то колегія суддів вважає за доцільне відмовити у задоволенні вимог щодо її стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, а тому виключається можливість стягнення інфляційних втрат.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 160, ст. 195, п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197, п.п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н ОВ И Л А :
апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області задоволити, скасувати постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19.10.2009 року у справі № 2а-3503/09.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя Сапіга В.П.
Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.
< Текст >