ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 р. Справа № 79732/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Довгополова О.М.
Суддів Обрізка І.М. , Пліша М.А.
при секретарі судового засідання Троцький Є.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИЛА
10.06.2009 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання дій протиправними та стягнення підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006-31.12.2008 років у сумі 4471,20 грн.
Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди 09.07-31.12.2007 року та 22.05-31.12.2008 року; зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вказані періоди у сумі 710,93 грн. та 715,26 грн. відповідно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі покликаючись на неправильне застосування статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить постанову скасувати, відмовивши в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове її задоволення, враховуючи наступне.
Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195 (далі – Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позовні вимоги за 2006 рік задоволенню не підлягають, оскільки положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на поточний рік було зупинено дію статті 6 Закону № 2195.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195, з урахуванням статті 111 цього Закону, з 09.07.2007 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено.
При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частинами 1, 2 статті 100 цього Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, наполягання відповідача на відмові у позові на цій підставі, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за період з 09.07-31.12.2007 року.
Неврахування наведеного судом першої інстанції є підставою для скасування його постанови.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до статті 6 Закону № 2195, а тому з 22.05.2008 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено. Таким чином, за 2008 рік позовні вимоги підлягають задоволенню за період 22.05-31.12.2008 року.
Водночас позовні вимоги за періоди до 09.07.2007 року та до 22.05.2008 року у межах цих років не підлягають задоволенню, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому його дії є правомірними.
Керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196 ч. 4, 198, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області задовольнити частково, постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2009 року у справі № 2-а-401/09 – скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково. Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період 22.05-31.12.2008 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії (30% мінімальної пенсії за віком) відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період 22.05-31.12.2008 року, з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя Довгополов О.М.
Судді Обрізко І.М. , Пліш М.А.
Повний текст рішення виготовлено 23.07.2010 року.