ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2010 р. Справа № 89398/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Сапіги В.П.
Суддів Попка Я.С. , Яворського І.О.
при секретарі судового засідання Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19.10.2009р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И Л А :
30.06.2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовною заявою до управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якій просила поновити її порушені права шляхом стягнення з управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену різницю по догляду за дитиною до трьох років в сумі 4505,04 грн. До початку судового розгляду по суті ОСОБА_1 подала уточнюючу позовну заяву в якій просила поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача провести нарахування і виплату допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дітей до шести років за 2007 – 2008 роки.
Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 19.10.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дітьми ОСОБА_2 27.09.2004р.н., ОСОБА_3, 22.09.2008р.н., до досягнення дітьми трирічного віку в неповному розмірі – неправомірними, зобов'язано Шевченківський відділ соціального захисту Управління соціального захист) Департаменту гуманітарної політики Львівської міської провести перерахунок ОСОБА_1 нарахованої та виплаченої державної допомоги по догляду за дітьми ОСОБА_2 27.09.2004р.н. з 09 липня 2007р. по вересень 2007р.. ОСОБА_3, 22.09.2008р.н.. з листопада 2008р. по 31 грудня 2008р. до розміру передбаченого ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» - не менше від прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років у відповідних періодах, та провести виплату недоплачене допомоги.
Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі покликається на те, що суд при розгляді справи не звернув увагу на норми ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до якої, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних призначень. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства. Крім того, виплата допомоги у 2007 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, була проведена в розмірах, встановлених абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік» і немає жодних правових підстав для стягнення інших сум, оскільки згідно з ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків.
Судом не врахована норма ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, враховуючи положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ч.І ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ч. 2 ст. 19 Конституції України, Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснив виплату допомоги у розмірі, встановленому чинним законодавством, і, відповідно, немає жодних правових підстав для винесення рішення про стягнення коштів, а тим більше про визнання дій відділу неправомірними, оскільки дані дії вчинено виключно на виконання вимог діючого на той час законодавства. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 27.09.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про народження та відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Зокрема ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року – далі Закон) встановлено, що така допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Колегія суддів вважає, що оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то слід застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно із довідкою Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради № 569 від 29.04.2009 року, позивачці починаючи з квітня 2007 року по вересень 2007 року та з листопада 2008 року по квітень 2009 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Колегія суддів погоджується з тим, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, починаючи з 09.07.2007 року по вересень 2007 року відповідачем була нарахована невірно та виплачена не у повному обсязі.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулась з позовом лише 30.06.2009 року, а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду, тому посилання суду першої інстанції на те, що річний строк для звернення до суду не пройшов є невірним. Відтак колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та відмови в задоволенні позову в частині виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог позивачки щодо перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, оскільки згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 року по вересень 2007 року та з листопада 2008 року по 31.12.2008 року, визнання дій Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради протиправними, та про відмову в задоволенні таких вимог.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н ОВ И Л А :
апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволити, скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19.10.2009р. у справі № 2а-1090/09.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя Сапіга В.П.
Судді Попко Я.С. , Яворський І.О.
Повний текст виготовлено 17.05.2010р.