ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010 р. Справа № 90495/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Сапіги В.П.
Суддів Попка Я.С. , Онишкевича Т.В.
при секретарі судового засідання Вітер І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області на постанову Кельменецького районного суду Чернівецької області від 30.11.2009р. по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И Л А :
19.11.2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, 23.11.2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області, в якому просили розглянути позовну заяву та прийняти постанову якою визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати їм, підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 22.05.2008 року протиправною та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області нарахувати та виплатити їм щомісячне підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплаченого мені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 підвищення починаючи з 22.05.2008 року по день прийняття даної постанови та зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області виплачувати їм надалі щомісячно соціальну допомогу.
23.11.2009 року ОСОБА_5 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області, в якому просив визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –протиправною, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 - 2008 роки та стягнути з управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 - 2008 роки в сумі 3891 гривню 90 копійок.
Постановою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 30.11.2009р. позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 задоволено частково:
-визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 19 листопада 2008 року протиправною;
-визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 23 листопада 2008 року протиправною.
-зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області нарахувати та виплатити позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, щомісячне підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", тобто 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплаченого їм відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 підвищення, починаючи з 19 листопада 2008 року по 30 листопада 2009 року.
-зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щомісячне підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", тобто 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплаченого їм відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 підвищення, починаючи з 23 листопада 2008 року по 30 листопада 2009 року.
-в задоволенні решти вимог позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.
-стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 по З (три) гривні 40 (сорок) копійок понесених ними судових витрат у вигляді судового збору.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано такою, що не відповідає Конституції України. Положення ст.111 вищенаведеного закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення № 6-рп/2007.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Коституції України, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" , якими обмежується дія ст. 6 Закону України "про соціальний захист дітей війни". Проте, зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" у видаткову частину не внесені тому кошти на виплату даних підвищень в 2007 році були відсутні.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Оскільки управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України, то у відповідності до п.9 Положення "Про Пенсійний фонд України" передбачено вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються виключно за призначенням та вилученню не підлягають.
Крім того апелянт вказує, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни", не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. На думку апелянта, при застосуванні мінімального розміру пенсії, судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки ч.3 ст.28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є дітьми війни, а відтак мають право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що останні мають право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційними окремі положення Законів України про Державний бюджет України на 2007-2008 роки, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних доплат, а саме зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Тобто рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають перспективну дію та преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, є остаточними і не можуть бути оскаржені.
Судом першої інстанції правомірно застосовано річний строк звернення до суду і тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог стосовно невиплаченого підвищення до пенсії з 19 та з 23 листопада 2008 року.
Однак, що стосується нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_5 за 2006 рік, то п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності 02.04.2006 року, п.17 ст.77 виключено. Однак ст. 110 даного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Враховуючи те, що Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету не приймав жодних нормативно-правових актів за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року, не був визначений порядок проведення таких виплат, а також те, що зазначена норма не була визнана у встановленому порядку неконституційною, отже, підлягала виконанню, а тому в задоволенні позову в частині виплати позивачу підвищення до пенсії за 2006 рік слід відмовити.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_5 за 2009 рік, суд першої інстанції неправомірно та не обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог.
Положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов"язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, тому доводи апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області в цій частині є необґрунтованими.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачці у передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розмірі колегія суддів не вбачає.
Відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по З (три) гривні 40 (сорок) копійок понесених ними судових витрат у вигляді судового збору.
Оскільки заявлені позовні вимоги слід задовольняти частково, а тому відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Таким чином з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 слід стягнути по 1 (одній) гривні 70 коп. сплаченого судового збору кожному.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області задоволити частково, скасувати постанову Кельменецького районного суду Чернівецької області від 30.11.2009р. по справі № 2а-285/09.
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо невиплати підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області нарахувати та виплатити з 19.11.2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, та з 23.11.2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за період з 23.11.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 1 (одній) гривні 70 коп. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя Сапіга В.П.
Судді Попко Я.С. , Онишкевич Т.В.
Повний текст виготовлено 14.06.2010р.