ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2010 р. Справа № 87182/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Сапіги В.П.
Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.
при секретарі судового засідання Вітер І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об”єднаної державна податкова інспекція в Івано-Франківській області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області, прокурора Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінісін» до Калуської об”єднаної державна податкова інспекція в Івано-Франківській області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -
ВСТАНОВИЛА :
TзOB «Вінісін» звернулося в суд з адміністративним позовом до Калуської оДПІ, ГУДКУ в Івано-Франківській області, про визнання протиправними дій щодо невідшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість за липень-листопад 2008 року, стягнення з Державного бюджету України в користь TOB «Вінісін» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за липень-листопад 2008 року в сумі 7 164 108 грн.
30.06.2009року позивачем подано зміни до позовної заяви від 06.04.2009року. У відповідності до вказаної заяви, в зв'язку з частковим відшкодуванням податку на додану вартість позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області щодо невідшкодування TзOB «Вінісін» з Державного бюджету України податку на додану вартість за липень 2008року в розмірі 55849,00 грн.; за серпень 2008 року в розмірі 106400,00 грн.; за жовтень 2008року в розмірі 349185,00грн.; за листопад 2008року - в розмірі 65794 грн., на загальну суму 577228,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, відповідно до під. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми не відшкодовані платнику податку протягом встановленого законом строку вважаються бюджетною заборгованістю. Сума 577228,00 грн. є простроченою бюджетною заборгованістю з податку на додану вартість за липень, серпень, жовтень, листопад 2008року перед TзOB «Вінісін». Висновки Калуської оДПІ своєчасно подані до ГУДКУ в Івано-Франківській області, проте дана сума податку на додану вартість з боку Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області TзOB «Вінісін» не відшкодовано. Об»єднана ДПІ в Івано-Франківській області листом за № 4440/10/15-219/921 від 28.11.2008 року повідомило ТзОВ «Вінісін», що бюджетна заборгованість по ПДВ перед TзOB «Вінісін» існує, однак не вказало, коли ця заборгованість буде повернута підприємству.
Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ГУДК України в Івано-Франківській області у ненаданні TOB «Вінісін» сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в строки визначені пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та стягнуто з Державного бюджету України на користь TзOB «Вінісін» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2008року в розмірі 349185,00грн., за листопад 2008року - в розмірі 65794,00 грн., за липень 2008року в розмірі 49514,00 грн., за серпень 2008року в розмірі 106400,00грн. всього на загальну суму 570893, 00грн. Окрім цього стягнуто з Державного бюджету України на користь TзOB «Вінісін» 1703,40 грн. судового збору. При цьому суд першої інстанції мотивував рішення суду тим, що вказані суми бюджетного відшкодування підтвердженні висновком Калуської оДПІ в Івано-Франківській області та матеріалами справи.
У поданій апеляційній скарзі Калуська об”єднана ДПІ в Івано-Франківській області, ГДУК України в Івано-Франківській області та прокурор Івано-Франківської області вказують, що при постановленні рішення суд порушив норми матеріального та процесуального законодавства, зокрема, не прийняв до уваги вимоги п.п. 1-7 «Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики» від 03.08.2004 року за № 451/501/132 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 року за № 971/9570 відповідно до якого Державне казначейство України здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємству згідно з отриманими реєстром та висновками, про що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснені відшкодування податку, а оскільки Калуське управління Державного казначейства, Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області на момент подання Калуською оДПІ висновків не отримало реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету, то дані висновки були повернуті управлінням без виконання. Окрім цього Калуською ОДПІ проведено виїзні документальні позапланові перевірки ТзОВ „Вінісін" з питань перевірки заявленого до відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2008 року, за липень та серпень 2008 року і в ході відслідкування постачальників TзOB «Вінісін» по ланцюгу продажу до виробника станом на дату прийняття судового рішення (21.10.2009року) не підтверджено факт сплати постачальниками до бюджету- податку на додану вартість, а отже і право TзOB „Вінісін" на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 45 896, 00 грн., в тому числі: по декларації за липень 2008 року на 34618,00 грн, та по декларації за серпень 2008 року на 11278,00 грн.
Тому апелянти вважають, що постанову суду слід скасувати та постановити нову за якою відмовити позивачу в позові. Калуська об”єднана ДПІ в Івано-Франківській області одночасно вказує на те, що позивачем невірно визначено їх статус відповідача по даній справі, оскільки ними були своєчасно подані висновки до ГУДК України в Івано-Франківській області про суми відшкодування ПДВ, а тому провадження відносно них по справі необхідно закрити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані скарги не підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Суд першої інстанції вірно визначив норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини.
Так відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків із бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податків у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахункової згідно з підпунктом 7.7. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього Закону, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
При цьому правильно встановлені обставини справи, а саме, що 14 серпня 2009 року ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП і інспектором Буського взводу дорожньо-патрульної служби БДПС ОСОБА_2 України у Львівській області складено постанову ВС 015793 про притягнення його до адміністративної відповідальності у з здійсненням обгону транспортного засобу з виїздом на смугу зустрічного руху на мосту, та накладено штраф в розмірі 425 /чотириста двадцять п'ять/ гривень.
Покликання апелянта на вимоги ст.18 КупАП, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує правам і свободам громадян, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, судом першої інстанції вірно не взято до уваги.
З представленого позивачем епікризу - витягу з історії хвороби №7819 ОСОБА_3 вбачається, що його було прооперовано 30.07.2009 року, а саме під місцевою анестезією хворому було виконано ампутацію основних фаланг 3-ого та 4-ого пальців правої стопи і останній в задовільному стані був виписаний з лікарні.
Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що дії які були вчинені позивачем по справі задля усунення небезпеки, яка загрожувала правам і свободам ОСОБА_3 явно не відповідали характеру вчиненого правопорушення.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі скасуванню не підлягає.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ч.4 ст. 196, п.1ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1ч.1 ст.205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу Калуської об”єднаної державна податкова інспекція в Івано-Франківській області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області, прокурора Івано-Франківської області – залишити без задоволення; постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року у справі № 2-а-1052/09 – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Сапіга В.П.
Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.
Повний текст ухвали
виготовлено 26.04.2010р.