ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 р. Справа № 84481/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Сапіги В.П.

Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.

при секретарі судового засідання Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації на постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.07.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

          16.06.2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації, в якій просила визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню і виплаті їй сум допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути з відповідача на її користь недоплачену одноразову допомогу при народженні дитини в сумі 1308,32 грн. та недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня по грудень2007 року в сумі 3057,63 грн., та за період з 01.01.2009 року по 31.05.2009 рокув сумі 2064,50 грн., зобов`язати відповідача призначити та виплачувати їй відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічноговіку починаючи з 01.01.2009 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років.

          Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.07.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на підставі положень ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та ст. 62 ЗУ « Про Державний бюджет України на 2007 рік». В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд при розгляді справи не звернув увагу на норми ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до якої, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних призначень. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства. Крім того, виплата допомоги у 2007 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, була проведена в розмірах, встановлених абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік» і немає жодних правових підстав для стягнення інших сум, оскільки згідно з ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та провадження у справі закрити.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.

          Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження та відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання одноразової допомоги при народженні дитини та щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Зокрема ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року – далі Закон) встановлено, що така допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Колегія суддів вважає, що оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то слід застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на день народження дитини.

Згідно із довідками управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації № 1488-1492 від 13.07.2009 року, позивачці починаючи з 18.04.2007 року по травень 2009 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку та одноразова допомога при народженні дитини, виплачувались в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», та Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.           

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», щодо порядку визначення розміру такої допомоги, а також положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Колегія суддів погоджується з тим, що одноразова допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, починаючи з липня 2007 року по 31.12.2007 року відповідачем була нарахована невірно та виплачена не у повному обсязі.

У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулась з позовом лише 16.06.2009 року, а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду, тому посилання суду першої інстанції на те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісячно з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною трирічного віку і термін виплати вказаної допомоги на час звернення позивачки до суду станом на 16.06.2009 року ще не скінчився, не може бути взято до уваги. Відтак колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та відмову в задоволенні позову в частині виплати позивачці недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.

Що стосується нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня по травень 2009 року, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні таких вимог оскільки, відповідно до ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» допомога у 2009 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і здійснюється в розмірах і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2009 року виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Дані норми закону не визнані неконституційними. Крім того предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи в суді першої інстанції такий факт порушення права позивачки в майбутньому відсутній.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та відмову в задоволенні таких вимог щодо визнання дій управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації неправомірними, стягнення з відповідача на її користь недоплачену одноразову допомогу при народженні дитини в сумі 1308,32 грн., зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на її користь допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з квітня по грудень 2007 року та 01.01.2009 року по 31.05.2009 року та зобов`язання відповідача призначити та виплачувати їй відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічноговіку починаючи з 01.01.2009 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

          Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ч.4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації – задоволити частково, скасувати постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.07.2009 року у справі № 2а-2015/09.

          В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

          Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Сапіга В.П.

Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.

Повний текст виготовлено 05.03.2010р.