ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2010 р. Справа № 89657/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Сапіги В.П.
Суддів Попка Я.С. , Яворського І.О.
при секретарі судового засідання Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И Л А :
05.12.2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України в якій просила визнати неправомірним рішення управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації щодо призначення і виплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому чим прожитковий мінімум на дитину, зобов»язати Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України та управління соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації нараховувати їй допомогу по догляду за дитиною до трьох років в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років та стягнути з управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації на її користь невиплачену допомогу в сумі 4451 грн.87 коп. за період з 13.11.2007 року по 01.11.2008 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, Позов задовольнити частково, визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за періоди з 13.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 31.10.2008 року, зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України "'Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно за періоди з 13.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 31.10.2008 року та присуджено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 грн. 70 коп. за позовними вимогами немайнового характеру.В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, до управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі покликається на те, що суд при розгляді справи не звернув увагу на норми ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до якої, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних призначень. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства. Крім того, виплата допомоги у 2007 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, була проведена в розмірах, встановлених абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік» і немає жодних правових підстав для стягнення інших сум, оскільки згідно з ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків.
Судом не врахована норма ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, враховуючи положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ч.І ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ч. 2 ст. 19 Конституції України, УПСЗН Рівненської районної державної адміністрації здійснив виплату допомоги у розмірі, встановленому чинним законодавством, і, відповідно, немає жодних правових підстав для винесення рішення про стягнення коштів, а тим більше про визнання дій відділу неправомірними, оскільки дані дії вчинено виключно на виконання вимог діючого на той час законодавства. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження та відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Зокрема ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року – далі Закон) встановлено, що така допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Колегія суддів вважає, що оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то слід застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно із довідкою управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації № 1546 від 07.11.2008 року, позивачці починаючи з листопада 2007 року по жовтень 2008 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Колегія суддів погоджується з тим, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, починаючи з 13.11.2007 року по 31.12.2007 року відповідачем була нарахована невірно та виплачена не у повному обсязі.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулась з позовом лише 05.12.2008 року, а управлінням праці та соціального захисту населення Рівненської РДА заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду, тому посилання суду першої інстанції на те, що порушення щодо невиплати позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є триваючим і неможливо визначити початок перебігу строку звернення до суду, строк позовної давності не застосовується таке твердження суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковим. Відтак приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та задоволити позов в частині виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік за період з 05.12.2007 року до 31.12.2007 року.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог позивачки щодо перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, оскільки згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 року по 04.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року, визнання дій управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації протиправними, та про відмову в задоволенні таких вимог.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задоволити частково.
Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н ОВ И Л А :
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації задоволити частково, скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2009 року у справі № 2а-7260/2008.
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати рішення управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації неправомірним.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 05.12.2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з урахуванням виплачених коштів.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1,70 грн. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя Сапіга В.П.
Судді Попко Я.С. , Яворський І.О.
Повний текст виготовлено 17.05.2010р.