ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2010 р. Справа № 90196/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Сапіги В.П.

Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.

при секретарі судового засідання Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської Ради та ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 05.11.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської Ради про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

01.07.2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовною заявою до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської Ради, в якій просила визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без дотримання положень ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції Закону України від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ, стягнути з відповідача на її користь різницю недоплаченої їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2008 року по квітень 2009 року в сумі 5130,32 грн. та зобов»язати відповідача проводити нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 05.11.2009 року позов задоволено частково, поновлено строк для звернення до суду, зобов'язано Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської Ради провести донарахування і виплату недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року в розмірах визначених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а саме у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років щомісячно. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської Ради оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.

У своїй апеляційній скарзі покликається на те, що при здійсненні виплати допомоги у 2008 році Шевченківський відділ соціального захисту керувався ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що визначала її розмір. Зокрема, відповідно до ч.І ст. 15 (у редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Зміни, внесені у Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» п.23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007р. щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Рішенням Конституційного Суду України неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались.

Отже, у суду були відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.. Судом не врахована норма ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Отже, враховуючи положення ч.І ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ч.2 ст. 19 Конституції України, Шевченківський відділ соціального захисту здійснив виплату допомоги у розмірі, встановленому чинним законодавством, і, відповідно, немає жодних правових підстав для визнання незаконними дій та винесення рішення про стягнення коштів, оскільки дані дії вчинено виключно на виконання вимог діючого на той час законодавства. Більше того, вчинення інших дій (виплата допомоги в іншому розмірі) мало б незаконний характер та суперечило б вимогам закону.Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 05.11.2009 року також оскаржено представником позивача ОСОБА_2 В апеляційній скарзі зазначає, що мотивувальна чистина постанови від 05.11.2009 р. не містить обгрунтувань відмови у задоволенні позовних вимог, мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, положень закону, якими суд керувався відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог.

Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 набуло чинності 9 липня 2007 р., отже його висновки чинні на момент виникнення спірних правовідносин - 02 травня 2008 року, а не з 22 травня 2008 року, як це вказано у оскарженій постанові.

Згідно довідки від 28.05.2009 р. відповідач у 2009 році здійснював виплати позивачеві не у відповідності до вимог ст. 15 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції Закону України № 2334-Ш від 22 березня 2001 року (не у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років). Відмова у задоволенні позовної вимоги щодо виплат, здійснених у 2009 році, а також вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснювати виплати відповідно до вимог ст. 15 Закону, судом не вмотивована.

Рішенням від 22 травня 2008 року Конституційний Суд України підтвердив висновок, зроблений ним у рішенні від 9 липня 2007 року щодо неконституційності внесення змін законом про Державний бюджет до законів, предметом правового регулювання яких не є бюджетні відносини. Отже, з 9 липня 2007 року є неконституційними положення будь-якого закону про Державний бюджет України, якими вносяться зміни до ст. 15 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Крім того, оскільки іншими законами України, крім законів про Державний бюджет України, частина перша статті 15 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не зупинялась і не змінювалась, на момент спірних правовідносин та на момент прийняття рішення Шевченківським районним судом у справі № 2а-1106/2009р. ця норма діє у редакції Закону України від 22 березня 2001 року № 2334-Ш ("Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.") і у суду не було правових підстав обмежувати дію такої редакції терміном 31 грудня 2008 року.

В зв'язку з викладеним, просить постанову Шевченківського районного суду від 05.11.2009 p. Скасувати, прийняти нову постанову суду, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.

          Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради підлягає задоволенню з наступних міркувань. Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження та відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Згідно із довідкою Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської Ради від 28.05.2009 року, позивачці починаючи з травня 2008 року по травень 2009 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.           

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно задоволення позовних вимог позивачки щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, оскільки, згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.

Що стосується позовних вимог в частині нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік, то судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні даних вимог оскільки, відповідно до ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» допомога у 2009 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і здійснюється в розмірах і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2009 року виплачується у розмірі, дорівнює різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Дані норми закону не визнані неконституційними. Крім того предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи такий факт порушення права позивачки в майбутньому відсутній.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною за період з травня 2008 року по квітень 2009 року, та зобов`язання проводити нарахування та виплату ОСОБА_1допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку ,та про відмову в задоволенні таких вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

          Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н ОВ И Л А :

апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської Ради задоволити, скасувати постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 05.11.2009 року у справі № 2а-1106/2009.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції в порядку цивільного судочинства.

Головуючий суддя Сапіга В.П.

Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.

Повний текст виготовлено 11.05.2010р.