ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 р. Справа № 87339/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Сапіги В.П.

Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.

при секретарі судового засідання Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області та ОСОБА_1 на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про зобов`язання проведення перерахунку та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И Л А :

04.06.2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації, в якій просила дії управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення не трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років визнати протиправними, зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з того, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області сплатити в її користь 7855,64 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 по квітень 2009 років та зобов’язати відповідача платити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в подальшому в розмірі прожиткового мінімуму на дитину для дітей віком до 6 років.

Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09.07.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за сином Андрієм-15.10.2006р.н. відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 1972,74 коп. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 оскаржили його в апеляційному порядку, вважають, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції відмовляючи їй в позові покликався на те, шо допомога в період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року виплачувалася відповідно до ч.І ст.15 Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми"; рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 внесені зміни до цього Закону не визнавалися не конституційними. Позивачка вважає такі висновки суду є явно незаконними. Просить змінити постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 липня 2009 року зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року.

Управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації в апеляційній скарзі зазначає, що суд при розгляді справи не звернув увагу на норми ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до якої, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних призначень. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства. Крім того, виплата допомоги у 2007 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, була проведена в розмірах, встановлених абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік» і немає жодних правових підстав для стягнення інших сум, оскільки згідно з ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та провадження у справі закрити.

          Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з нижче наведених мотивів, апеляційна скарга управління праці соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження та відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Згідно із довідкою управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації № в/д 793/645 від 25.05.2009 року, позивачці починаючи з липня 2007 року по квітень 2009 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», та Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.           

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Колегія суддів погоджується з тим, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, починаючи з липня 2007 року по 31.12.2007 року відповідачем була нарахована невірно та виплачена не у повному обсязі.

У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулась з позовом лише 04.06.2009 року, а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду, тому посилання суду першої інстанції на те, що про порушення своїх прав, свобод чи інтересів відповідачем позивач дізналася в травні 2009 року, після отримання від останнього листа – відмови у проведенні перерахунку допомоги.по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути взято до уваги. Відтак колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та відмову в задоволенні позову в частині виплати позивачці недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.

Що стосується нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні таких вимог оскільки, згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.

Що стосується нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня по квітень 2009 року, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні таких вимог оскільки, відповідно до ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» допомога у 2009 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і здійснюється в розмірах і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2009 року виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Дані норми закону не визнані неконституційними.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

          Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації задоволити частково, скасувати постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 липня 2009 року у справі № 2а-2295/09.

          В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст виготовлено 02.04.2010р.

Головуючий суддя Сапіга В.П.

Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.

Повний текст виготовлено 02.04.2010р.