ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2010 р. Справа № 19300/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Шавеля Р.М.

Суддів Ліщинського А.М. , Носа С.П.

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2010р. про відмову в забезпеченні доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Управління капітального будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України про визнання дій протиправними та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою суду від 11.02.2010р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів в справі за його позовом до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Управління капітального будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України про визнання дій протиправними та поновлення на роботі (а.с.1-2).

Не погодившись із винесеною ухвалою, її оскаржив позивач ОСОБА_1, який покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення доказів, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.51-55, 68).

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що подана ним заява про забезпечення доказів відповідає вимогам ч.1 ст.75 КАС України; необхідність подачі такої заяви зумовлена невиконанням відповідачами свого обов’язку щодо представлення всіх наявних доказів по справі та обов’язку суду витребувати останні від відповідачів; оскаржувана ухвала спрямована на приховування доказів по справі, суперечить змісту попередньо винесеним судом ухвал (в тому числі про витребування доказів) та іншим судовим рішенням.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

          Як слідує з матеріалів справи, 13.01.2010р. позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просив забезпечити надання суду доказів, що підтверджують обставини щодо передачі майна Управління капітального будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації правонаступнику – ГУ БАЖКГ ОДА та припинення такого внаслідок реорганізації із збереженням статусу юридичної особи та ідентифікаційного коду (а.с.37-43).

          Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що фактично наведені у заяві ОСОБА_1 докази вже були витребувані судом від відповідачів, останні частково надали суду вказані докази, причини неможливості представлення решти доказів не навели, а тому суд в порядку ч.6 ст.71 КАС України вирішує справу на підставі наявних доказів (а.с.1-2).

          Виходячи з вищевикладеного, враховуючи пояснення сторін (їх представників) в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення доказів не було, оскільки такі докази судом витребовувалися і частково були надані суду.

          Також відповідно до ст.73 КАС України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.

          З урахуванням наведеного слідує, що забезпечення доказів можливе лише у випадку неможливості надання доказу або ускладнення в одержанні такого.

          Із змісту заявленого клопотання убачається, що позивачем не наведено обставин, які свідчать про небезпеку того, що надання доказів по справі може стати неможливим або ускладненим, при цьому саме вказані обставини повинні зумовлювати необхідність забезпечення доказів для їх використання в цілях з’ясування обставин по справі.

Враховуючи в сукупності обставини справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку про обґрунтованість та правильність відмови суду у задоволенні заяви про забезпечення доказів і дотримання судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вимог ст.ст.73-75 КАС України.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої ухвали не впливають та висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали суду, а тому підстав для скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.73-75, 94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2010р. про відмову в забезпеченні доказів в адміністративній справі № 2а-4394/08/0970 - залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Шавель Р.М.

Судді Ліщинський А.М. , Нос С.П.

< Текст >