ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 р. Справа № 88554/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Сапіги В.П.

Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.

при секретарі судового засідання Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2009 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,-

В С Т А Н О В И Л А :

27.07.2009 року управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області звернулось в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії в сумі 2051,91 гр. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідач з 1.06.2005 року отримує пенсію по інвалідності в розмірі за віком як інвалід другої групи загального захворювання. При цьому пенсія відповідачу призначена як непрацюючому . На даний час позивачем встановлено, що відповідач зареєстрований підприємцем з 2002 року і за період з 1.06.2005 року по 1.06.2009 року виникла переплата пенсії відповідачу в сумі 2047,91 гр, а з врахуванням поштового збору в розмірі 4,72 гр..

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2009 року позов частково задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 в користь управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі 537,60 гр. переплати пенсії та судовий збір в користь Державного бюджету України в сумі 51 гр. При цьому суд застосував вимоги ст.99 КАС України, оскільки на цьому наполягав відповідач.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області оскаржило його в апеляційному порядку та вважає, що суд при розгляді справи

помилково не стягнув всю суму переплати пенсії за період з 1.06.2005 року по 1.06.2009 року, а тому вважає, що дану постанову слід скасувати та стягнути з відповідача 2051,91 гр. переплаченої пенсії.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач з 1.06.2005 року отримує пенсію по інвалідності як інвалід другої групи загального захворювання в розмірі пенсії по віку та зареєстрований 25.12.2002 року в управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі як підприємець. За період з 1.06.2005 року по 1.06.2009 року відповідачу виплачена пенсія по інвалідності в розмірі пенсії по віку в сумі 26912,20 гр. і за вказаний період відповідачу належала б до виплати пенсія по інвалідності в розмірі 24865,01 гр., переплата становить 2051,91 гр..

У відповідності до ст.33 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за наявності у непрацюючих інвалідів 2 та 3 групи -у чоловіків 25, у жінок 20 років страхового стажу за їх вибором пенсія по інвалідності призначається у розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.27 і 28 цього Закону.

Згідно ст. 50 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягнуті в судовому порядку.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно покликається на вимогу відповідача щодо необхідності застосування строків звернення до суду з даним позовом.

Так за вимогами ст.99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст. 100 КАС України з якої слідує, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому необхідно також погодитись з висновком суду в тій частині, що позивач повинен був дізнатись про порушення своїх інтересів в червні 2005 року, оскільки відповідача з 25.12.2002 року взято на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі як платника єдиного податку з якого здійснюється відрахування в Пенсійний фонд України та, що позивач не звертався з клопотанням про поновлення строків звернення до суду з даним позовом, оскільки таке в матеріалах справи відсутнє.

Тому вірною є позиція суду першої інстанції в тій частині, що до стягнення підлягає переплачена пенсія за період річного строку з часу звернення позивача до суду (27.07.2009 року), а таким є липень 2008 року по 1.06.2009 року і становить суму 537,60 гр.

За змістом ч.4 ст. 94 КАС України, передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Також необхідно зазначити, що відповідач є інвалідом другої групи і звільнений від сплати судового збору, проте суд першої інстанції помилково стягнув з відповідач в користь Державного бюджету України 51 гривню.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної постанови порушив норми процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання стягнення судових витрат з відповідача в користь Державного бюджету України в сумі 51 гривні, а тому постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2009 року необхідно скасувати в частині стягнення з відповідача судового збору в сумі 51 гривні.

          Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

          апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області – задовольнити частково, скасувати постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2009 року у справі №2а-1271/09 в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь Державного бюджету України судового збору в сумі 51 гривні.

          В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Сапіга В.П.

Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.

Повний текст постанови

виготовлено 19.04.2010 р.