8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/868/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Кононовій О.О.,

за участю:

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства “Лисичанськнафтопродукт” до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000024110 від 04.03.2015,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернувся позивач, публічне акціонерне товариство “Лисичанськнафтопродукт”, з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000024110 від 04.03.2015.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами, зазначив, що факт відмови ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" надати податкові накладні зазначено СДПІ у акті перевірки. Позивач скористався наданим йому правом та подав до декларації за звітний період листопад 2014 року заяву зі скаргою на відмову контрагента надати податкову накладну, додаток 8 до декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 р. Зазначену декларацію з ПДВ разом з додатками за листопад 2014 року була надана до СДПІ з ОВП у м.Луганську МГУ Міндоходів 19.12.2014. Позивачем отримано квитанцію №2 про успішну здачу звітності (реєстраційний номер НОМЕР_1) та виконані усі вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України по складанню документів, що є підставою для включення даних сум до податкового кредиту.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в письмових запереченнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, оскільки спірні податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство “Лисичанськнафтопродукт” зареєстровано 10.03.1994 виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області; як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів та є платником податку на додану вартість (а.с.7-18,19,20).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством “Лисичанськнафтопродукт” (код ЄДРПОУ 03484062) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань наступних звітних періодах у лютому, березні, червні, вересні, жовтні та листопаді 2014 року. За результатами перевірки складено акт №4/28-05-17/03484062 від 19.02.2015 (а.с.21-27)

Згідно акту перевірки відповідачем встановлено порушення Публічним акціонерним товариством “Лисичанськнафтопродукт” п.198.6 ст.198, 201.7 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на 19704,00 грн., а саме по періодах: за вересень 2014 року – 7213,00 грн., за жовтень 2014 року – 12491,00 грн.,- та п.200.1, п.200.4, ст. 200 п. 201.7, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування за листопад 2014 року на суму ПДВ в розмірі 19704,00 грн.

Таким чином, на підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів було винесене податкове повідомлення-рішення за формою "В1" від 04.03.2015 р. №0000024110 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 19704,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 4926,00 грн. (а.с.29).

Позивачем 24.02.2015 подано до СДПІ з ОВП у м.Луганську МГУ Міндоходів заперечення до акту №4/28-05-17/03484062 від 19.02.2015 (а.с.30).

Листом від 02.03.2015 №431/10/28-05-17 підтверджено вірність висновків акту №4/28-05-17/03484062 від 19.02.2015 та відсутності підстав для задоволення заперечень (а.с.31-32).

19.03.2015 позивачем подано скаргу до Міжрегіональне головне управління ДФС- Центральний офіс з обслуговування великих платників Фіскальної служби України (а.с.33-34).

Листом від 09.04.2015 № 8950/10/28-10-10-4-33 продовжено розгляд скарги (а.с.35).

Рішенням від 18.05.2015 №12271/10/28-10-10-4-33 податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 р. №0000024110 залишено без змін (а.с.36-37).

28.05.2015 позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України (а.с.38-39).

Листом від 16.06.2015 №12437/6/99-99-10-01-04-05 продовжено розгляд скарги (а.с.40).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 27.07.2015 №15700/6/99-99-10-01-04-25 податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 р. №0000024110 залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.41-43).

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, Публічним акціонерним товариством “Лисичанськнафтопродукт” (як споживачем) та ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" (як постачальником) було укладено договори про постачання електричної енергії від 22.12.2011 р. №60 (а.с.79-84); від 18.03.2011 р. №39/340/2011 р. (а.с.85-90); від 06.05.2008 р. №145/491/2008/АХ (а.с.91-95).

З акту перевірки та з наданої до суду податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року вбачається, що Публічним акціонерним товариством “Лисичанськнафтопродукт” до складу податкового кредиту були включені суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням електричної енергії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" на суму 118225,65 грн. у т.ч. ПДВ 19704,28 грн.

Зазначені господарські операції публічного акціонерного товариства “Лисичанськнафтопродукт” з придбання електричної енергії та послуг підтверджується первинними документами, а саме: банківською випискою по особовому рахунку (а.с.58-68), договорами (а.с.119-151), актами про прийняття наданих послуг та рахунками, платіжними дорученнями (а.с.152-166), актами прийняття-передавання товарної продукції (а.с.175-183).

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у регламентовані п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно приписів п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Актом перевірки встановлено, що постачальник електроенергії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" не виписує податкові накладні контрагентам та не реєструє їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, тому у Публічного акціонерного товариства “Лисичанськнафтопродукт” відсутні податкові накладні від постачальника електроенергії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" на загальну суму 118225,65 грн., у тому чисті ПДВ 19704,28 грн.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Згідно абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно ст.201.10 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Аналіз норм права свідчать, що відсутність дій продавця товару (послуг), щодо виписки та реєстрації податкових накладних у п'ятнадцятиденний термін з моменту їх виписування є порушенням порядку реєстрації таких податкових накладних.

Відповідно до абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією (абз.12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України)

Аналіз вказаних норм свідчить, що єдиною підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних або податкових накладних, які не надані постачальником, є заява зі скаргою на такого постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, встановивши у листопаді 2014 р., що податкові накладні не були зареєстровані ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" у Єдиному реєстрі податкових накладних, ПАТ “Лисичанськнафтопродукт” скористалось правом на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у листопаді 2014 року у розмірі 593766,00 грн. при поданні декларації, додавши заяву/скаргу про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8) (а.с.56), яку отримано податковим органом (а.с.47).

До суду не подано доказів проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного контрагенту для з'ясування достовірності та повноти нарахування ними зобов'язань з податку за такими операціями.

Як вбачається з матеріалів справи, факт придбання послуг підтверджується договорами, платіжними дорученнями, крім того, позивачем подано заяву-скаргу на постачальника до податкового органу разом з декларацією з податку на додану вартість, отже суд доходить до висновку про правомірність формування податкового кредиту за вказаними операціями.

Ст.16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності документів, що свідчать про виникнення першої події та подання скарги на постачальника. Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже твердження відповідача, що ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" не декларує податкові зобов'язання, суд не приймає до уваги, оскільки наявність лише цих обставин не впливає на порядок формування податкового кредиту Публічним акціонерним товариством “Лисичанськнафтопродукт”.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку податкового органу стосовно порушення Публічним акціонерним товариством “Лисичанськнафтопродукт” п.198.6 ст.198, 201.7 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на 19704,00 грн.

За приписами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за приписами п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом не заперечувалось, що в ході проведення перевірки не було встановлено будь-яких зауважень щодо фактичної сплати податку на додану вартість в розмірі 593776,00 грн. при декларуванні бюджетного відшкодування. Оскільки висновок податкового органу про завищення податкового кредиту за листопад 2014 року у сумі 593766,00 грн. не знайшов свого підтвердження, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача, що вказане порушення призвело до завищення бюджетного відшкодування за листопад 2014 р. на суму 19704,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення №0000024110 від 04.03.2015 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.7-11,69-71,94,160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Лисичанськнафтопродукт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000024110 від 04.03.2015 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000024110 від 04.03.2015, на суму 24 630 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять гривень) у тому числі: сума завищення бюджетного відшкодування 19 704грн. (дев’ятнадцять тисяч сімсот чотири гривні), штрафна санкція 4926 грн. (чотири тисячі дев’ятсот двадцять шість гривень), видане публічному акціонерному товариству «Лисичанськнафтопродукт».

Стягнути з Державного бюджету на користь публічного акціонерного товариства «Лисичанськнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 03484062, місцезнаходження: 93117, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Артемівська,61) судові витрати у розмірі 182,70грн. (сто вісімдесят дві гривні 70коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 30 жовтня 2015 року.

Суддя                                                             ОСОБА_4