Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 1-42/2010

Провадження № -

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2010 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Скобельського С.І.

при секретарі Мейнарович Л.А.

з участю прокурора Афанасьєвої Л.А

захисників ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Коростені кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченому ст. 186 ч.З КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, середня, працюючого, раніше не судимого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні злочину, передбаченому ст. 186 ч.З КК України суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2009 року близько 12 -ї години підсудний ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, через вхідні двері проникли до квартири № 9, яка розташована в будинку №3 по вул. Кривоноса м. Коростеня, яка належить ОСОБА_5, де із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, яке виразилось в тому, що ОСОБА_3 наніс три удари кулаком правої руки в обличчя потерпілого, а ОСОБА_4 наніс два удари долонею правої руки в обличчя потерпілому, в результаті чого ОСОБА_5 були умисно заподіяні легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров’я у вигляді синця на обох повіках лівого ока з переходом на вилицю, синця в ділянці лівої вилиці; синця в середній частині спинки носа з переходом на його обидва крила; синця на обох повіках правого ока; поверхневої рани по зовнішньому кінцю лівої брови, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкрито викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_6, а саме телевізор марки " Рейнфорд " у комплекті з пультом дистанційного керування та інструкцію по експлуатації до нього, на загальну суму 1000 гривень, чим заподіяли потерпілій матеріальну шкоду.

Підсудні в пред’явленому їм обвинуваченні в скоєні злочину передбаченого ст. 186 ч.З КК України винуватими себе на початку судового слідства винуватими себе не визнали і будучи допитаними в судовому засіданні дали показання суду про те, що потерпілих вони не били, тілесних пошкоджень потерпілому не. заподіювали, а телевізор взяли за домовленістю з потерпілим.

В ході подальшого судового слідства підсудні винуватими себе визнали в повному обсязі і заявили суду, що вони визнають всі обставини, що викладені в обвинуваченні.

Винуватість підсудних у вчиненні злочину встановлена і повністю доведена зібраними по справі та перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Заявами ОСОБА_7 і ОСОБА_5 про те, що 27 лютого 2009 року о 12-й годині двоє осіб заподіяли тілесні ушкодження та

(а.с.4-7)

Із висновку судово-медичної експертизи від 1.04.2009 року видно, що у ОСОБА_5А виявлено тілесні пошкодження у вигляді: синця на обох повіках лівого ока з переходом на вилицю; синця в ділянці лівої вилиці; синця в середній частині спинки носа з переходом на його обидва крила;синця на обох повіках правого ока; поверхневої рани по зовнішньому кінцю лівої брови, які утворились внаслідок дії твердих тупих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров’я і такі тілесні ушкодження могли утворитись внаслідок нанесенні ударів кулаками рук та ногами з взуттям і для утворення таких пошкоджень необхідно біля 5-ти ударів по обличчю.

(а.с.44)

ОСОБА_4 будучи допитаним 17 квітня 2009 року в якості підозрюваного при проведенні досудового слідства в присутності захисника давав показання про те, що 27.02.2009 року близько 12-ї години біля кіоску по вул. Залізничній в м. Коростені зустрів ОСОБА_3, який запропонував піти до нього додому. По дорозі запропонував зайти до ОСОБА_5. Погодився. Зайшли до ОСОБА_5. Вхідні двері були не замкнені. Увійшли до квартири. В залі на матраці на підлозі лежав ОСОБА_5 та були присутні мама ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та невідома жінка, яка спала. ОСОБА_3 попросив ОСОБА_8 вийти в коридор, щоб поговорити. ОСОБА_8 вийшов у коридор і ОСОБА_3 сказав, що через нього його викликали для допиту до міліції та наніс йому декілька ударів, кулаком в обличчя .Після чого він також наніс декілька ударів ОСОБА_8, долонею руки по щоці, від чого ОСОБА_8 впав на підлогу. Коли ОСОБА_8 лежав на підлозі то повідомив йому ,що вони збираються забрати його телевізор собі. ОСОБА_8 опору не чинив, він підвівся на ноги та пішов до спальної кімнати де сів на диван. Він та ОСОБА_3 пішли за ним. У спальній кімнаті вказаної квартири ще раз замахнувся ногою на ОСОБА_8, але не вдарив ,а лише налякав його. В спальній кімнаті на тумбочці знаходився телевізор сірого кольору "Рейнфорд". Побачивши телевізор запропонував ОСОБА_3 забрати його. ОСОБА_3 погодився. Забрав телевізор та вийшли з квартири. Телевізор занесли в гараж ОСОБА_3. Телевізор вирішили здати ломбард. Для того , щоб здати телевізор в ломбард необхідні на нього документи. Повернулись до квартири ,зайшов в квартиру та забрав документи і пульт управління телевізором.

(ас 90 -91)

При допиті в якості обвинуваченого 27 квітня 2009 року ОСОБА_4 ствердив у повному обсязі показання які давав при допиті в якості підозрюваного 17 квітня 2009 року.

(а.с. 121 )

Опитаний 4 березня 2009 року ОСОБА_3 та допитаний в якості підозрюваного 13 березня 2009 року і в цей же день в якості обвинуваченого у повному обсязі ствердив показання ОСОБА_4.

(а.с. 27,51,127-128)

Речовими доказами - телевізором марки "КАЮТОІШ",модель ТУБ 5591 ТС; пультом дистанційного управління, інструкцією по експлуатації, які було вилучено 4 березня 2009 року у ОСОБА_3

(а.с. 76)

Даними розписки ОСОБА_9 про те, що вона від слідчого отримала на зберігання телевізор, пульт управління і інструкцію по експлуатації.

(а.с. 77)

Із висновку судової психолого - психіатричної експертизи №187 від 23 квітня 2009 року, видно ,що ОСОБА_3 в період часу до якого відносяться інкриміновані йому вчинки будь - якими психічними захворюваннями не страждав та не перебуває в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Його дії були послідовними, чіткими та цілеспрямованими. По своєму психічному стану не

потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів примусового характеру.

(а.с. 82-83)

У відповідності до вимог ст. 299 Кримінально-процесуального кодексу України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються про що не заперечують всі учасники судового розгляду.

Судом з'ясовано, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також судом їм роз'яснено, що у такому випадку вони позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Допитавши підсудних , дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд прийшов до висновку, що дії підсудних які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого вчинений за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло суд кваліфікує за ст. 186 ч. З Кримінального кодексу України і вважає його доведеним у повному обсязі.

Обираючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, його вік, негативну характеристику, обставину, що пом’якшує покарання є щире каяття у вчиненні злочину, а обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, вважає, що йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення, запобіганню нових злочинів, звільнивши від відбуття покарання з випробовуванням.

Обираючи вид і міру покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, його вік, характеристику, роль у вчиненні злочину, обставину ,що пом’якшує покарання - вчинення злочину у неповнолітньому віці, щире каяття у вчиненні злочину обставин, що обтяжують покарання в ході судового слідства не встановлено , вважає, що йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення і запобіганню нових злочинів звільнивши від

відбування призначеного судом покарання з випробовуванням.

Речові докази повернуто за належністю власнику.

Запобіжний захід підсудним залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнати винуватими у вчиненні злочину передбаченому ст. 186 ч.З Кримінального кодексу України і призначити їм покарання :

- ОСОБА_3 4 ( чотири) роки і 6 ( шість) місяців позбавлення волі;

- ОСОБА_4 чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75,76 Кримінального кодексу України засудженого ОСОБА_3, а засудженому ОСОБА_4 і на підставі ст. 104 Кримінального кодексу України звільнити від відбування покарання з випробовуванням якщо вони протягом іспитового строку тривалістю три року для ОСОБА_10 і два роки для ОСОБА_4 виконають покладені на них обов’язки, а саме: будуть повідомляти органи кримінально - виконавчої систему про місце роботи і проживання та будуть періодично з’являтися у ці органи для реєстрації.

Відбування покарання засудженим рахувати з дня звернення вироку до виконання.

Підсудним обрати запобіжний захід підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Речові докази повернуто за належністю власнику.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня його проголошення

Суддя Коростенського

міськрайонного суду