ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
|
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 р. | Справа № 89503/09/9104 |
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Сапіги В.П.
Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.
при секретарі судового засідання Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року у справі за позовом орендного підприємства санаторія «Червона калина» до Державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області про визнання нечинною податкової вимоги,-
В С Т А Н О В И Л А :
Орендне підприємство санаторій «Червона калина» 19.06.2009 року звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання нечинною другої податкової вимоги за №2/141 від 21.04.2009 року з податку на прибуток в сумі 81922,27 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що за платіжним дорученням № 179 від 09.02.2009 р. перераховано до державного бюджету податок на прибуток за четвертий квартал 2008 року в сумі 154800 грн. Обслуговуючий підприємство банк - Рівненська філія комерційного банку "Західінкомбанк" взяв на себе зобов'язання надавати ОСП «Червона калина» послуги, пов'язані з переказами грошей з його рахунку. Тому позивач вважає, що на підставі п.п. 16.5.1 п 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків не несе відповідальності за неперерахування банком платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року позов задоволено та визнано нечинною другу податкову вимогу за №2/141 від 21.04.2009 року з податку на прибуток в сумі 81922,27 грн.
Не погодившись з рішенням суду, ДПІ в Рівненському районі Рівненської області подало апеляційну скаргу за якою вказує на те, що за поданою податковою декларацією з податку на прибуток від 09.02.2009р. за №40452 по терміну сплати 19.02.2009р. по картці особового рахунку ОП санаторій "Червона калина" проведено нарахування податку на прибуток в сумі 255065 грн. Станом на вказаний строк позивач не перерахував податок на прибуток у відповідності до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Порядок погашення зобов'язань юридичних чи фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами, нарахування пені та штрафних санкцій, проведення процедури оскарження дій податкових органів визначено Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Крім того, згідно з п.1.2 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків зобов'язані сплачувати до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядок та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України, а саме-їх самостійно узгоджене податкове зобов'язання. Тому апелянт вважає, що оскільки позивач не виконав дане зобов»язання у встановлений строк то і була винесена друга податкова вимога.
При цьому апелянт просить скасувати постанову суду та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи щодо того, що ОПС «Червона калина» 09.02.2009 року подало податкові декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2009 року, де самостійно визначило зобов'язання по податку з прибутку підприємства в сумі 255065, 00 грн.
В цей же день банк - Рівненська філія комерційного банку "Західінкомбанк" прийняв платіжне доручення № 179 на суму 154800 грн. за яким призначення платежу визначено *; 101 ;21082717 податок на прибуток за 4 квартал 2008 року по строку сплати 09.02.2009 р. перераховано повністю.
Проте вищезазначені кошти на рахунок Управління Державного казначейства України в Рівненській області не надійшли.
Тому 13 березня 2009 року Державна податкова інспекція в Рівненському районі надіслала першу податкову вимогу за № 1/108, якою повідомила позивача про податковий борг по податку на прибуток підприємств в сумі 40921, 66 грн., а 21 квітня 2009 року другу податкову вимогу по даному податку на суму 81922,27 грн.
Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року №2346 та п.2.19, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління НБУ №22 від 21.01.2004 року, Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладеного 23.06.2001 року між позивачем та комерційним банком "Західінкомбанк" в особі керуючого Рівненською філією, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до п. 16.5.1. ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року за №2181 за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Згідно з п.16.5.2. ст. 16 Закону України №2181 днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Відтак, банком, обслуговуючим платника податків - позивача, було прийнято платіжне доручення 9 лютого 2009 року на сплату суми податку з прибутку підприємств, а отже, у державної податкової інспекції в Рівненському районі відсутні підстави для вимоги від позивача сплати суми даного податку, незарахованої до бюджету банком.
Посилання апелянта на той факт, що саме обслуговуючий банк повинен нести відповідальність перед позивачем за неперераховані кошти податків до бюджету, і саме позивач повинен звертатися до банку про стягнення коштів та пені за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Дані відносини між сторонами щодо сплати податків регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування. який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відтак, вини ОПС «Червона калина» у ненадходженні до бюджету податків немає. А тому, подавши банку належним чином оформлене платіжне доручення про перерахування єдиного податку, позивач не може нести відповідальність за несвоєчасну сплату податку до бюджету.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. Крім того, в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач не навів належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, не довів правомірності прийняття другої податкової вимоги.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі не підлягає до скасування.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст.196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області – залишити без задоволення; постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року у справі №2а-4856/09- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Сапіга В.П.
Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.
Повний текст ухвали виготовлено 31.05.2010р.