ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
|
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 р. | Справа № 72190/09/9104 |
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Онишкевича Т.В.
Суддів Попка Я.С. , Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю будівельне підприємство «Рембудсервіс» на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року у справі за позовом прокурора Першотравневого району м. Чернівці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці до товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс ЛТД» про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА :
У травні 2009 року прокурор Першотравневого району м. Чернівці звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з ТзОВ «Рембудсервіс-ЛТД» на користь управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці (далі – УПФ України в Першотравневому районі м. Чернівці) заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 49 528,39 грн., покликаючись на те, що відповідач перебуває на обліку в управлінні як платник страхових внесків до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати такі внески в установлені законом строки та у повному обсязі. Однак, проведеною перевіркою виявлено, що у зв’язку із несплатою внесків станом на 01.10.2008 року за ТзОВ «Рембудсервіс-ЛТД» рахується заборгованість у вищезазначеному розмірі, яка залишається непогашеною, а тому підлягає стягненню з нього в користь державного цільового фонду у примусовому порядку.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року вказаний позов повністю задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначене судове рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора, покликаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи його офіційним найменуванням є товариство з обмеженою відповідальністю будівельне підприємство «Рембудсервіс», тоді як суд вирішив стягнути заборгованість з ТзОВ «Рембудсервіс-ЛТД».
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив із того, що страхувальник ТзОВ «Рембудсервіс-ЛТД» здійснював нарахування страхових внесків за кожний базовий період, але не сплачував їх у повному обсязі до УПФ України в Першотравневому районі м. Чернівці після закінчення установленого законом граничного строку, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом України у розмірі 49 528,68 грн., що підтверджується матеріалами справи та наданими суду доказами. Оскільки факт наявності спірного боргу відповідача є доведеним, однак, на час постановлення судом рішення залишається непогашеним, адміністративний позов прокурора про його примусове стягнення підлягає задоволенню.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Згідно із ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) він регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи і структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.
Пунктом 1 ст. 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), придбали спеціальний торговий патент, на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно із пунктом 1 ст. 14 Закону № 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків і зобов’язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.
У статті 18 Закону № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від сплати.
Встановлено та повністю підтверджено зібраними у справі доказами, що загальна заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України становить 49 528,39 грн., у тому числі 3143,01 грн. нарахованої пені, 6641,70 грн. штрафних санкцій та 39 743,68 грн. несплаченого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність звернення прокурора з даним позовом та наявність правових підстав для його задоволення.
Покликання апелянта на помилковість зазначення у судовому рішенні назви підприємства до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки на правильність вирішення спору по суті не впливають.
Крім того, з представленого апелянтом свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю будівельне підприємство «Рембудсервіс» серії А 01 № 176032 вбачається, що видане воно 18 червня 2009 року, тобто незадовго до винесення Чернівецьким окружним адміністративним судом постанови від 01 липня 2009 року, у зв’язку із зміною найменування юридичної особи. При цьому відповідач у порушення вимог пп. 3.3.1 п. 3 Інструкції про прядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 органи Пенсійного фонду України про вказані обставини належним чином не повідомив, як не повідомив і суд.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю будівельне підприємство «Рембудсервіс» залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року у справі № 2а-588/09/2470 – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючого судді Онишкевич Т.В.
Суддів Попко Я.С. , Сапіга В.П.
< Текст >