ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2015 р.                                                   Справа № 926/1307-б/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 13 серпня 2015 року по справі №926/1307-б/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат»

          ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Чернівецької області (суддя Бутирський А.А.) ухвалою від 13 серпня 2015 року порушив провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Мамаївський агропромисловий комбінат” (ідентифікаційний код 32898324), с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області; визнав безспірні вимоги ОСОБА_1 об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецької області до боржника у сумі 2722093,58 грн.; увів мораторій на задоволення вимог кредиторів; увів процедуру розпорядження майном строком на 115 календарних днів та призначив розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_2 свідоцтво арбітражного керуючого №491 від 23.03.2013р., якого зобов’язав вчинити відповідні дії; вказав, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок заявника; вказав з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Дану ухвалу направити боржнику, кредитору, арбітражним керуючим ОСОБА_3, ОСОБА_2, Кіцманському районному суду Чернівецької області, ОСОБА_1 відділу державної виконавчої служби Чернівецького обласного управління юстиції, державному реєстратору та державному органу з питань банкрутства.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника складають 2722093,58 грн., що перевищує 300 мінімальних заробітних плат, фактичне стягнення податкового боргу відбувалось, проте не дало результатів. Решта вимог кредитора не входить до складу грошових зобов’язань у розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» просить скасувати ухвалу господарського суду Чернівецької області від 13 серпня 2015 року по справі №926/1307-б/15 в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Покликається на приписи ст.ст. 1, 3-1, 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 19 січня 2013 року та на приписи ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній з 19 січня 2013 року, а також Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затверджене постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року № 1 (Положення). Вважає, що суд повинен відхилив кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_3, а тому повинен був вчинити повторний електронний запит у визначеному Положенням порядку. Крім того стверджує, що суд невмотивовано відхилив кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_3, оскільки суд не дотримав передбаченого для подання заяви арбітражним керуючим - упродовж трьох днів з дня отримання ухвали. Також в ухвалі суд не зазначив підстав, з яких надає перевагу саме арбітражному керуючому ОСОБА_2.

Про розгляд справи сторонам повідомлено належним чином. За клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» суд відклав розгляд справи, про що теж повідомив сторонам.

У судовому засіданні представник ініціюючого кредитора ОСОБА_1 ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області апеляційну скаргу заперечила, оскаржену ухвалу вважає законною і обґрунтованою.

Арбітражний керуючий ОСОБА_2 надіслав відзив, у якому спростовує доводи апелянта про незаконність ухвали, просить оскаржену ухвалу залишити без змін.

За змістом статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі статтею 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат», матеріали справи і вважає, що ухвалу господарського суду Чернівецької області від 13 серпня 2015 року у справі №926/1307-б/15 слід залишити без змін з нижченаведених підстав.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За визначенням частини 3 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частиною 7 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" установлено, що до заяви кредитора – органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

За змістом статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу, в якій зазначаються: дата проведення підготовчого засідання суду; прізвище, ім'я та по батькові арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Ухвала про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство надсилається сторонам, органу державної виконавчої служби і державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, арбітражному керуючому, визначеному автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

За змістом статті 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні. Неявка у підготовче засідання сторін, відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 16).

В ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про: порушення провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір;введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном;призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; трок подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; ату складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду, яка не може бути пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше двох місяців та десяти днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду (ч.9 ст.16).

Верховний суд України у постанові від 29 квітня 2015 року виклав висновок щодо застосування норм права: «… згідно з положеннями ст. 95 Податкового кодексу України , ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.».

Постанова прийнята за результатами розгляду справи №920/629/14 з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У силу приписів ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків визначено статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу (пункт 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України).

За правилами, визначеними главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 з наступними змінами, виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається, а реквізити судового рішення зазначаються в інкасовому дорученні, як підстава стягнення.

Згідно із матеріалами справи у серпні 2015 року ОСОБА_1 ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області звернулась до господарського суду Чернівецької області із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» (код ЄДРПОУ 32898324; Чернівецька область, Кіцманський район, с. Мамаївці, вул. Кіцманська, 44). У заяві про порушення справи про банкрутство і в доданих до неї доказах ОСОБА_1 об’єднана державна податкова інспекція безспірні грошові вимоги у сумі 4486619.50 грн. податкового боргу (2721793,85 грн. – основний платіж, 792430,98 грн. – штрафні санкції, 972394,67 грн. – пеня) до товариства з обмеженою відповідальністю “Мамаївський агропромисловий комбінат” підтверджує постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі №824/2546/13-а, яка набрала законної сили; інкасовими дорученнями, які повернені без виконання; відсутністю майна, для погашення стягненої судом суми основного платежу.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі №824/2546/13-а стягнено з боржника на користь ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області 4486619.50 грн. податкового боргу (2721793,85 грн. – основний платіж, 792430,98 грн. – штрафні санкції, 972394,67 грн. – пеня). Постанова набрала законної сили, про що 23 січня 2015 року зроблена відповідна відмітка адміністративного суду. На виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі №824/2546/13-а ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області 11 лютого 2015 року та 12 березня 2015 року виставляла інкасові доручення, які повернено банком без виконання з відміткою про відсутність коштів на рахунку боржника. Крім того, ОСОБА_1 ОДПІ отримала інформацію з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень, з Державного реєстру речових на нерухоме майно, з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон та з управління ДАІ УМВС України у Чернівецькій області щодо майна, транспортних засобів товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат». З наданих відомостей слідує, що за боржником зареєстровано нерухоме майно за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Мамаївці, вул. Кіцманська, 44 загальною площею 834,50 м.кв. вартістю 100,00 грн. Назване майно 08 листопада 2012 року описано та арештовано державним виконавцем відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 районного управління юстиції, на виконанні якого перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» 644507,38 грн.

Виходячи з вищевикладених фактичних обставин справи і приписів закону сума безспірних вимог кредитора до боржника значно перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати, така не була задоволена у визначеному статтями 95-99 Податкового кодексу України порядку упродовж трьох місяців після встановленого для погашення строку.

Отже місцевий господарський суд мав усі передбачені законом підстави для порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат».

Слід зазначити й те, що боржник не надав відзиву суду першої інстанції. В апеляційній скарзі боржник не спростовує і не заперечує законності ухвали в частині порушення провадження у справі про банкрутство, суми визнаних судом безспірних вимог кредитора.

Щодо призначення розпорядника майна боржника.

Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) визначено статтею 97 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За змістом частини першої статті 114 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.

У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

За приписами частини 2 статті 114 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими у цій справі;2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом; 4) які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Під час прийняття заяви ОСОБА_1 ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» господарський суд Чернівецької області визначив кандидатуру арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України - ОСОБА_3 (свідоцтво № 1310 від 17.07.2013р.).

В ухвалі від 06 серпня 2015 року суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат»; призначив підготовче засідання на 13 серпня 2015 року; зобов'язав арбітражного керуючого ОСОБА_3 (свідоцтво № 1310 від 17.07.2013р.), визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк до 13 серпня 2015 року надати суду заяву про її участь у справі про банкрутство ТОВ “Мамаївський агропромисловий комбінат”. Копію ухвали суд надіслав, у числі інших, і арбітражному керуючому ОСОБА_3.

Арбітражний керуючий ОСОБА_3 не подала заяву про участь у справі. Тому суд ухвалою від 16 серпня 2015 року розпорядником майна боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» призначив арбітражного керуючого ОСОБА_2, який таку заяву подав. Також суд визначив грошову винагороду арбітражного керуючого відповідно до вимог частини 2 статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже при визначенні кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» місцевий господарський суд виконав приписи частини першої статті і 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній з 19 січня 2013 року - визначив кандидатуру арбітражного керуючого із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України; в ухвалі від 06 серпня 2015 року про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство зобов'язав визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого ОСОБА_3 надати заяву на участь у даній справі і надіслав ухвалу арбітражному керуючому; оскільки від арбітражного керуючого ОСОБА_3 не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат», суд призначив розпорядника майна без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

За викладених обставин справи суд першої інстанції уповноважений законом призначати розпорядника майна боржника без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Суд призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2, який внесений до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України і надав свою згоду на участь у справі. При цьому в силу закону суд не розглядав і не відхиляв кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_3.

Вищевикладене спростовує доводи апеляційної скарги про відхилення судом кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_3 і не зазначення переваг арбітражного керуючого ОСОБА_2; про обов’язок суду вчинити повторний електронний запит для визначення кандидатури арбітражного керуючого; про недотримання судом строку, передбаченого для подання заяви арбітражним керуючим - упродовж трьох днів з дня отримання ухвали.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 103 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

                                         ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 13 серпня 2015 року у справі №926/1307-б/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      Гриців В.М.

                    суддя                                                                      Давид Л.Л.

                    суддя                                                                      Юрченко Я.О.