№ 1-43/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2008 року       Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Степаненка Ю.І.,

при секретарі Трофуша І.М.,

з     участю прокурора Хіневич І.П.,

потерпілого ОСОБА_1

та його представника   адвоката ОСОБА_2,

захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 "а", українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, інваліда III групи, працюючого електромеханіком підприємства ЦСТРІ "Інвасервіс" КМТІ ПООІ СОІУ та приватним підприємцем, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 статті 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04     листопада 2007 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_1
знаходився на цвинтарі, розташованому в селі Кривуші, Кременчуцького району, біля могил своїх
бабусі ОСОБА_5 та батьків ОСОБА_6, ОСОБА_7 В цей час до вказаного
місця на цвинтарі прибув ОСОБА_4 з метою з"ясувати стосунки зі своїм дядьком
ОСОБА_1 Під час з'ясування стосунків на грунті побутових відносин, між ОСОБА_1
В.В. та ОСОБА_4 виникли неприязні відносини, у зв"язку з якими у ОСОБА_4 виник умисел на
заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 Реалізуючи свій намір, ОСОБА_4 слюсарним
молотком, який утримував у правій руці, наніс один удар по лівій руці ОСОБА_1, чим
завдав тілесних ушкоджень останньому у виді: закритого перелому ліктьового відростку лівої
ліктьової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1994 від 28.11.2007 року
відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад
здоров"я.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в пред'явленому обвинуваченні по ч.1 ст.122 КК України визнав повністю, дав пояснення щодо обставин вчинення злочину відповідно до вище викладеного обвинувачення, в скоєному щиро розкаявся.

Крім особистого визнання своєї вини підсудним, його вина об'єктивно підтверджується зібраними у справі доказами, які перевірені судом відповідно до статті 299 КПК України і є належними, допустимими і достатніми та ніким не оспорюються.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує по ч.1 ст.122 КК України, оскільки він вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров"я.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який за класифікацією є злочином середньої тяжкості, особу винного, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягається вперше, характеризується за місцем проживання та роботи позитивно, повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у скоєному, є інвалідом III групи.

Обставинами, які пом"якшують покарання ОСОБА_4 є повне визнання ним своєї вини в судовому засіданні та щире каяття.

Обставин, які б обтяжували його покарання, судом не встановлено.

За таких обставин ОСОБА_4 має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів у виді обмеження волі зі звільненням його від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.

Прокурором Кременчуцького району в інтересах держави до відповідача ОСОБА_4 пред'явлений позов про стягнення на користь фінансового управління Кременчуцької районної державної адміністрації коштів, витрачених закладом охорони здоров "я за час перебування на лікуванні ОСОБА_1, який потерпів від злочину, в сумі 955 гривень, який підтриманий представником позивача в судовому засіданні, визнаний відповідачем та є обгрунтований доказами у справі. Тому суд відповідно до ст.93-1 КПК України та з підстав ст.1206 Цивільного кодексу України позов прокурора задовольняє в повному обсязі.

Потерпілим ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_4 пред"явлений позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 9198 гривень 39 копійок, яка включає в себе вимогу про стягнення матеріальної шкоди у зв"язку з необхідністю у майбутньому у протезуванні зубів в кількості 22 одиниць на суму 7 700 гривень та моральної шкоди в сумі 100 000 гривень, витрат, пов"язаних з оплатою правової допомоги адвоката в сумі 2 000 гривень, а всього 111 198 гривень 39 копійок, який в судовому засіданні в повному обсязі підтриманий позивачем та його представником.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково і пояснив, що згідний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду в розмірі 3 000 гривень та 1 500 гривень моральної шкоди. Повністю заперечував проти стягнення з нього на користь позивача витрат в сумі 2 000 гривень, пов"язаних з оплатою правової допомоги адвоката та витрат на протезування зубів в сумі 7 700 гривень.

Позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди обгрунтована наявними у справі доказами на суму 1 498 гривень 39 копійок (9198,39-7700), визнана відповідачем, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача з підстав статей 15,16,1166 Цивільного кодексу України матеріальну шкоду у вказаному розмірі. Вимога про стягнення матеріальної шкоди у зв"язку з необхідністю для ОСОБА_1 у майбутньому у протезуванні зубів в кількості 22 одиниць на суму 7 700 гривень є необгрунтованою і безпідставною, не знаходиться у причинно-наслідковому зв"язку з вчиненим ОСОБА_4 злочином та позивачем не доведено, що ця шкода настала від умисних винних дій ОСОБА_4 і що таке протезування ОСОБА_1 проведено і він оплатив це лікування. Тому суд у стягненні вказаних коштів у сумі 7 700 гривень повністю відмовляє позивачу ОСОБА_1

Враховуючи фізичний біль та страждання, яких потерпілий зазнав у зв"язку з ушкодженням здоров"я та його тривалого лікування внаслідок злочину, наведених у позовній заяві та у судовому засіданні обгрунтувань моральної шкоди, тієї обставини, що у потерпілого відсутня кисть лівої руки і він є інвалідом III групи, про що було відомо підсудному і він саме по цій руці умисно спричинив потерпілому тілесні ушкодження, суд зробивши свою оцінку на справедливій основі, як того вимагає стаття 23 ЦК України, вважає розумним визначити розмір грошової компенсації моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача на підставі статей 23,1167,1168 ЦК України, у сумі 5 000 гривень.

Враховуючи кількість і якість наданих ОСОБА_1 адвокатом правових послуг, суд з підстав ст.79, 84, 88 ЦПК України, ст. 91, 93 КПК України вимогу позивача про стягнення витрат, пов"язаних з оплатою юридичної допомоги адвоката задовольняє частково і стягує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати в сумі 500 гривень.

Керуючись ст.,ст. 323-328 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 статті 122 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та    роботи, попросити в усній формі пробачення у потерпілого. Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити до набрання вироком законної сили підписку про невиїзд.

Позов прокурора Кременчуцького району задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь фінансового управління Кременчуцької районної державної адміністрації кошти, витрачені закладом охорони здоров"я на стаціонарне лікування з 08 по 27 листопада 2007 року в травматологічному відділенні Кременчуцької ЦРЛ ОСОБА_1, потерпілого від злочину, в сумі 955 (дев'ятсот п'ятдесят п"ять) гривень.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1 498 гривень 39 копійок та моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень, судові витрати, пов"язані з оплатою юридичної допомоги адвоката, який брав участь у справі в сумі 500 гривень, а всього 6 998 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 39 копійок.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Полтавської області протягом 15 діб всіма учасниками процесу з моменту його проголошення через Кременчуцький районний суд.