ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 р. | № 314/13-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Грека Б.М. –(доповідача у справі) |
суддів : | Стратієнко Л.В., Самусенко С.С. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.06 |
у справі | № 314/13-06 |
господарського суду | Київської області |
за позовом | Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” |
До | Приватного комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс” |
Про | стягнення 221094,53 грн. |
за участю представників від: |
позивача | Онищенко І.П. (дов. від 29.12.06) |
відповідача | не з'явилися, були належно повідомлені |
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Київської області від 16.10.06 (суддя Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.06 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Мостової Г.І., суддів: Мамонтової О.М.,
Стахурського М.Ф.), позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Приватного комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс” з відповідача на користь позивача стягнуто 190663,28 грн. основного боргу, 10000 грн. пені, 8768,20 грн. інфляційних збитків, 4429,38 грн. –3% річних та судові витрати: 2211 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення 7233,67 грн. пені відмовлено; виконання рішення розстрочене на 12 місяців (з 01.11.06 по 01.11.07) з оплатою щомісячно рівними частинами.
Не погоджуючись з вказаними судовими актами в частині надання розстрочки виконання рішення, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині надання розстрочки, відмовити у наданні розстрочки по виконанню рішення господарського суду Київської області від 16.10.06. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами невірно застосовані норми статті 121 Господарського процесуального кодексу України. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що судові акти оскаржуються лише в частині надання розстрочки виконання рішення, в іншій частині судові акти не оскаржуються, а відтак, не перевіряються господарським судом касаційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактично скаржник не погоджується тільки з наданням судами відповідачу розстрочки у виконанні рішення.
Щодо цього питання, то судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач є комунальним підприємством, основним джерелом отримання коштів для розрахунку за природній газ є надходження платежів від населення за комунальні послуги, станом на час розгляду справи заборгованість населення перед відповідачем за комунальні послуги становить 273520,53 грн., в діях відповідача щодо несплати в строк повної вартості отриманого від позивача газу відсутній прямий умисел, оскільки зазначена ситуація стала наслідком прострочення населенням комунальних послуг. На момент винесення рішення господарським судом першої інстанції, підприємство відповідача перебувало у скрутному фінансовому становищі, що було підтверджено довідкою №147 від 16.10.06, а за фінансовими результатами діяльності станом на 01.07.06 є збитковим (баланс за перше півріччя 2006), крім того, відповідач частково виконав зобов’язання щодо оплати отриманого газу.
Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатися господарським судом. Згідно із Роз’ясненнями Вищого господарського суду від 12.09.96 № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Тому суди, враховуючи надзвичайно велике соціальне значення підприємства відповідача для потреб та життєдіяльності населення, визначили, що стягнення з нього такої суми боргу одночасно поставить під загрозу взагалі існування відповідача як суб’єкта господарювання, негативно вплине на соціально-побутові проблеми мешканців, та зважаючи на те, що порушення відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за договором є наслідком несвоєчасних та неповних проплат населення за спожиті тепло та гарячу воду, вірно визначилися щодо можливості надання розстрочки виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд скористався своїм правом, передбаченим п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та при винесенні рішення розстрочив виконання судового рішення на дванадцять місяців рівними частинами починаючи з 01.11.06 по 01.11.07, а апеляційний суд обґрунтовано підтримав таку правову позицію.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” залишити без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.06 у справі № 314/13-06 залишити без змін.
Головуючий - суддя Б. Грек
Судді Л. Стратієнко
С. Самусенко