Справа № 2-а-128/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2009 року Дворічанський районний суд Харківської области у складі: головуючого судді - Гніздилова Ю.М., при секретарі - Рябенко Л.В., за участю позивача — ОСОБА_1 ., представника відповідача — ОСОБА_2 , розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області про визнання протиправною бездіяльність УПФУ в Дворічанському районі щодо перерахунку основної державної пенсії і щомісячної додаткової пенсії та зобов”язання перерахувати та здійснити виплату цих пенсій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 . звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату йому державної пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, щодо захворювання якого встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та провести перерахунок та виплату додаткової пенсії як інваліду 2 групи за шкоду заподіяну здоров»ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Свій позов він обґрунтував тим, що відповідач всупереч діючому законодавству здійснює йому виплату основної та додаткової пенсій в розмірах, які не відповідають положенням Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а керується Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1. Він звертався до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії, але Управлінням Пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області йому було в цьому відмовлено.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що пенсія позивачу розрахована вірно і жодних порушень прав позивача з боку відповідача не було. При цьому Управління пенсійного фонду України в Дворічанському районі керувалося ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», а з 01.01.2008 р. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». Також надав письмові заперечення на позов, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення позивача на обгрунтування своїх вимог, представника відповідача на обгрунтування своїх заперечень, після з»ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 . підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 . є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов»язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом ІІ групи. Положеннями статті 14 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області і отримує пенсію як інвалід 2-ї групи, захворювання якого одержано при виконанні обов”язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідач виплачує пенсію позивачу на підставі ст. ст. 30 — 34 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю, передбачена Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачується згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, з урахуванням доплати до пенсії, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян».
Згідно листа УПФУ в Дворічанському районі від 26.03.2009 р. № 1251-02/10, основний розмір пенсії позивача становить 1166,90 грн., додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю — 99,60 грн.
ОСОБА_1 . звертався до управління Пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області з письмовою заявою, в якій прохав відповідача здійснити перерахунок його пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач своїм листом від 26.03.2009 року відмовив позивачу в перерахунку його пенсії.
Дані обставини не заперечуються сторонами.
Відповідно до частини першої ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров»я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам віднесеним до категорії І, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, згідно положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Це право позивача гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно з положеннями ч. 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 статті 50 та ч. 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, що істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на частину п»яту статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що стала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
При цьому суд не приймає до уваги положення статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується включно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Безпідставними також є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом про “Державний бюджет” на відповідний рік.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Згідно зі ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розахунку на місяць для осіб, які втратили втратили працездатність встановлюється в розмірі: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Крім того, Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а саме п.п. 12 та п.п. 15 п. 28 розділу 2 стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорії 1, та стаття 54 цього ж Закону щодо розміру пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, викладені в новій редакції, згідно якої розміри цих пенсій зменшені.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. зазначені положення Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було визнано неконституційними.
Таким чином, виходячи із зазначеного рішення Конституційного Суду України, а також положення ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, в 2008 році УПФУ в Дворічанському районі повинне було здійснювати нарахування та виплату основної державної пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, в порядку та розмірах, визначених базовим законом у редакції, що діяла до внесення змін Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” .
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо протиправності відмови відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ч. 1 Першого Протоколу до Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод” кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених Законом і загальними принципами міжнародного права.
В пункті 34 Рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі “Інтерсплав проти України” зазначено, що поняття “майно” у першій частині ст. 1 Першого Протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві.
Тобто, майно у визначенні статті 1 Першого Протоколу Конвенції охоплює власне майно, так і майнові права – належні до виплати кошти, відповідно до національного законодавства. Тому в даному випадку не має місця пропуску строку звернення до суду з позовом, передченого ст. ст. 99, 100 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 3 6-9, 11, 17, 18, 69-71, 159, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області про визнання протиправною бездіяльність УПФУ в Дворічанському районі щодо перерахунку основної державної пенсії і щомісячної додаткової пенсії та зобов”язання перерахувати та здійснити виплату цих пенсій — задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність управління пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області щодо перерахунку належних ОСОБА_1 розмірів основної державної пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” – протиправною.
Зобов”язати управління пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і нарахування основної державної пенсії з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, за 2007, 2008 роки та здійснити виплату цих коштів.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Дворічанський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю. М. Гніздилов