ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

іменем України

"29" червня 2011 р. Справа № 2а-473/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Жизневської А.В.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "21" березня 2011 р. у справі № 2а-473/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 21 березня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду в Зарічненському районі Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 доплату до пенсії у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат з 21.08.2010 року по 21.02.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду в Зарічненському районі Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 невиплачену додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ч. 3 ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, з 21.08.2010 року по 21.02. 2011 року з урахуванням фактично виплачених сум протягом вказаного часу.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного Фонду України в Зарічненському районі Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат за вказаним законом проводиться за рахунок коштів державного бюджету, в межах наданих розрахунків та виділених коштів з державного бюджету.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду Зарічненського районі Рівненської області, віднесений до 1 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836 та № 530 від 28.05.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу того, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Однак, визнавши неправомірними дії відповідача щодо неналежного нарахування і виплати грошової допомоги, а також зобов'язавши останнього провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 коштів передбачених ст.ст. 39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 21 серпня 2010 року по 21 лютого 2011 року, суд першої інстанції не врахував, що ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розповсюджується для встановлення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2,3,4 .

Відповідно до посвідчення № 420327, виданого 23.07.2003 року, ОСОБА_3 віднесена до осіб 1 категорії, які потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС, що надає їй право отримувати додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

Враховуючи викладене суд першої інстанції неправомірно застосував положення ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до спірних правовідносин, а тому постанова суду першої інстанції в названій частині підлягає скасуванню, з прийняттям нової - про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.

Керучисьст.ст.160,195,197,202,205,207,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 21 березня 2011 року в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області нараховувати та виплачувати додаткову пенсію ОСОБА_3 відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" скасувати , з прийняттям нової - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 в цій частині за безпідставністю.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: А.В. Жизневська

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 вул.Фестивальна,21,смт.Зарічне,Рівненська область,34000

3- відповідачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області вул. Л.Українки, 3,смт. Зарічне,Рівненська область,34000