Справа № 149/1295/15-ц Провадження № 22-ц/772/2889/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія 48Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,

при секретарі: Франчук О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

встановила:

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

У серпні 2015 року ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що під час розгляду справи ОСОБА_3 повідомив, що спірний автомобіль та трактор ним відчуженні.

Посилаючись на те, що внаслідок дій відповідача спірне майно може бути відчужене, і це, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення по цій справі, позивач просила накласти арешт та заборонити відчуження автомобіля марки «SUBARU FORESTER», 2007 року випуску та трактора колісного марки «МТЗ-82», номерний знак АВ 13125, заводський номер 465000, 1986 року випуску.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 серпня 2015 року заяву задоволено повністю.

Забезпечено позов ОСОБА_4, шляхом накладення заборони відчуження спірного майна.

Не погодившись із цією ухвалою і вважаючи її незаконною, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволені заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню частково з таких міркувань.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З такими висновками суду повністю погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 ст. 151 ЦПК України).

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз’яснень, які містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Матеріалами справи встановлено, що предметом поділу спірного майна подружжя є автомобіль марки «SUBARU FORESTER», 2007 року випуску та трактор колісний марки «МТЗ-82», номерний знак АВ 13125, заводський номер 465000, 1986 року випуску.

З наданого свідоцтва про реєстрацію машини встановлено, що власником трактора колісного марки «МТЗ-82», заводський номер 465000, 1986 року випуску є ОСОБА_5

Також судом у повній мірі не спростовані і не перевірені твердження позивача про те, що спірний автомобіль був знятий з реєстраційного обліку для реалізації та 04 грудня 2014 року зареєстрований за ОСОБА_6

При цьому останній не був залучений до участі у справі.

Вирішуючи заяву, суд першої інстанції взяв до уваги лише інтереси позивача, при цьому не врахував інтереси й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову.

Оскільки суд першої інстанції не залучив до участі у справі всіх осіб, права яких можуть бути порушені, не перевірив та не з’ясував власників спірного майна, то ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 серпня 2015 року скасувати.

Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий : /підпис/ ОСОБА_7

Судді: /підпис/ ОСОБА_8

/підпис/ ОСОБА_9

З оригіналом вірно: