ПОСТАНОВА

Іменем  України                                                                                                                                                

                                                                                                                                                                                                          справа №2-а-654/09

м. Балаклія                                                                                                            5 червня 2009 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого :   Стригуненко В.М.,

при  секретарі :   Паточка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу м.д.м. Ізюм ОСОБА_2про скасування постанови від 25.04.2009 року № АХ 103103 про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

07.05.2009 року ОСОБА_1 подав вищевказаний позов.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 25.04.2009 року відповідачем винесено постанову за якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Йому був інкримінований зафіксований технічним приладом «Візир» рух зі швидкістю в 113 км/год. з перевищення дозволеної швидкості руху на 23 км/год., в порушення п.п. 12.6 (ґ), 12.9 (б) Правил дорожнього руху України (далі – ПДР).

Вказував, що не погоджується з таким рішенням з тих підстав, що адміністративного правопорушення не вчиняв, з грудня 2007 року автомобілем Опель-Омега реєстраційний № НОМЕР_1 взаґалі не користується, т.я. продав його за дорученням. Зазначав, що відповідач при ухваленні рішення не з'ясував наявності саме його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, ким саме воно було вчинено та хто підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. Просив скасувати постанову відповідача про накладення адміністративного стягнення.

Для розгляду позову позивач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, однак надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Для розгляду позову відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Письмових заперечень проти позову не надано.

Суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Власником автомобіля Опель-Омега реєстраційний № НОМЕР_1 є ОСОБА_3, зареєстрований вАДРЕСА_1

07.07.2006 року ОСОБА_3 видав позивачу ОСОБА_1 довіреність відносно вищезазначеного автомобіля, в т.ч. уповноваживши на керування транспортним засобом а.с. 15.

26.12.2007 року  ОСОБА_1 довіреністю уповноважив ОСОБА_4 в т.ч. керувати вищевказаним автомобілем а.с. 15.

Постановою від 25.04.2009 року інспектора ДПС взводу м.д.м. Ізюм ОСОБА_2 на позивача накладено адміністративний штраф у розмірі 255 гривень. Його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення за наступних обставин: 25.04.2009 року о 10.56 годині на 605 км+700 м автодороги Київ-Харків-Довжанський керуючи автомобілем Опель-Омега реєстраційний № НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 113 км/год., перевищивши дозволену швидкість на 23 км/год, порушивши вимоги п.п. 12.6 (ґ), 12.9 (б) ПДР а.с. 4. Цей факт зафіксований технічним приладом «Візир».

Рішення у вигляді постанови про накладення адміністративного стягнення ухвалено на підставі рапорту, картки реєстрації транспортного засобу та фотоматеріалів. Інших доказів, на підставі яких зроблено висновок про вчинення адміністративного правопорушення позивачем, з Протоколу не вбачається.

Ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставини, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В порядку ст. 280 КУпАП посадова особа при  розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати зокрема: чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При винесенні постанови відповідач не прийняв до уваги, що правом керування автомобілем Опель-Омега реєстраційний № НОМЕР_1 наділені як мінімум 3 особи; достеменно не встановлено хто з них керував автомобілем при вчиненні інкримінованого позивачу факту і чи винний саме він, відповідний висновок ґрунтується на припущеннях; позивач не є власником даного транспортного засобу.

Відповідачем не враховані положення ст. 62 Конституції України - обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тому з цих підстав обґрунтованості ухваленого рішення не вбачається.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо правомірності прийнятого рішення.

За відсутності на поштовому конверті а.с. 6 та в інших матеріалах справи даних про іншу дату отримання позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення, суд зважає на твердження позивача, що такою датою є 04.05.2009 року, тому вважає строк звернення до суду не пропущеним, за відсутності доведеності протилежного.

Внаслідок задоволення позову здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-11, 18, 71, 94, 158-170 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

1.   Адміністративний позов – задовольнити частково .

2.   Постанову інспектора ДПС взводу м.д.м. Ізюм ОСОБА_2 від 25.04.2009 року № АХ 103103 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 – скасувати .

3.   В іншій частині позову – відмовити.

4.   Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати по сплаті державного мита в сумі 3.40 гривень (три гривні сорок копійок).

5.   З повним текстом постанови сторони можуть ознайомитися починаючи з 09.06.2009 року.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області, шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього кодексу - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Головуючий                                                                                                           Стригуненко В.М.