ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

19 березня 2007 р.

№ 16/468

Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:

Грейц К.В. –головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І.,

розглянувши матеріали касаційної  скарги

Державної виконавчої служби Луганської області

на  постанову

від 06.02.2007

Луганського  апеляційного господарського суду у справі господарського суду Луганської області № 16/468

за позовом

ДП “Попаснянський вагоноремонтний завод”

до	Державної виконавчої служби Луганської області

про	стягнення 3728,81 грн.

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Державної виконавчої служби Луганської області не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до положень частини 4 статті 111 ГПК України, в якій викладені вимоги чинного процесуального законодавства щодо форми і змісту касаційної скарги, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Колегія суддів зазначає, що до касаційної скарги не додано доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі, при цьому, Державна виконавча служба у тексті касаційної скарги посилається на її звільнення від сплати державного мита.

Однак, відповідно до пункту 43 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито” відділи ДВС звільнені від сплати державного мита за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов’язаних із захистом майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також проведення аукціонів.

Отже, відділи ДВС звільняються від сплати державного мита за власними позовами, а не за позовами, пред’явленими до них, які за наслідками їх розгляду задоволені зі стягненням державного мита у відповідності зі ст. 49 ГПК України, тому згідно п. “г” ст. 3 Декрету касаційна скарга у такій справі підлягає оплаті державним митом в розмірі 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Таким чином, скарга Державної виконавчої служби Луганської області, подана з порушенням вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, не дає підстав перевірки постанови у справі в касаційному порядку і згідно з приписами пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України підлягає поверненню.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями  86,  111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,   

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби Луганської області на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 06.02.2007 у справі № 16/468 господарського суду Луганської області повернути скаржнику, а справу –до господарського суду Луганської області.

Головуючий                                                                К.В.  Грейц

С у д д і  :                                                                      С.В. Бакуліна                         

                                                                                       О.І.  Глос