суддя-доповідач 1 інстанції - Смішлива Т.В.
суддя - доповідач - Бадахова Т.П.
ДОНЕЦЬКІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2009 року справа № 2-а- 13379/09/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: Бадахової Т.П.
суддів : Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.
при секретарі судового
|
засідання за участю представників сторін: від позивача ОСОБА_1 від відповідачів |
ОСОБА_2 не з'явився не з'явився |
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
м. Красному Лучі Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 18 лютого 2009 року
по справі № 2-а-13379/09/1270 (суддя Смішлива Т.В.)
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в
м. Красному Лучі Луганської області
про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області про зобов'язання нарахувати щомісячну соціальну допомогу до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року (арк. справи 17) позов задоволений частково, в наслідок чого визнана неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії позивачу, зобов'язано відповідача здійснити виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня по 31 грудня 2007 року з урахуванням здійснених виплат. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн.
В апеляційній скарзі відповідач (арк. справи 19) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі того, що законодавством не прийнято жодного нормативного акту, який би встановлював мінімальний розмір пенсії за віком для розрахунку доплат.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справу без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлен у встановленому законом порядку.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відноситься до категорії «діти війни». (арк.спр.5,6).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року N 3367-IV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії відповідача правомірними щодо відмови у виплаті позивачу, як дитині війни, за 2006 рік підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виникає з моменту проголошення цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, правильним висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача проводити доплату у вигляді 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року - залишити без змін.
Ухвала проголошена у содовому засіданні 10 червня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом одного місяця з дня її проголошення.
Головуючий: підпис Т.П.Бадахова
Судді: підпис Р.Ф.Ханова
підпис М.І.Старосуд
Згідно з оригіналом.
Суддя: Т.П.Бадахова