Справа № 11-838/10 Головуючий у І інстанції

Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .

Категорія 25.08.2010

УХВАЛА

Іменем України

25 серпня 2010 р. колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого – Колокольнікової Н.М.,

суддів - Матюшка М.П. і ОСОБА_1

з участю прокурора – Брагіна І.С.,

засудженого – ОСОБА_2 та його

захисника - адвоката – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2010 року яким

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим терміном 2 роки та зобов’язано періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію. За вироком з ОСОБА_2 стягнуто на користь: потерпілої ОСОБА_4 – ОСОБА_5 97 450 грн. за моральну шкоду; НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 1126 грн. 08 коп. за проведення експертизи. Крім того на користь потерпілої ОСОБА_4 –ОСОБА_5 стягнуто з Страхової компанії «Українська страхова група» 18172 грн. 45 коп. матеріальних збитків та 2550 грн. моральних збитків, а всього – 20722 грн. 45 коп. Речовий доказ – автомобіль НОМЕР_1 повернуто засудженому;

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку, близько 15 години 19 квітня 2009 року ОСОБА_2, керуючи власним технічно справним автомобілем НОМЕР_2, рухаючись зі швидкістю 123-134 км/час по автошляху Бортничі – Рогозів Бориспільського району Київської області в напрямку с. Бортничі, поблизу електроопори № 2 неподалік від с. Петрівське, грубо порушуючи п.п. 1.5, 2.3 «б», 11.2, 12.1, 12.6г ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, безпричинно перетнув смугу зустрічного руху, виїхавши на праве узбіччя, після чого перетнув обидві смуги руху автошляху, виїхавши назад на праве узбіччя, де з’їхав в кювет, від чого автомобіль перекинувся. Внаслідок ДТП пасажир автомобіль ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді повного розриву хребта, зруйнування оболонок та речовини спинного мозку, від яких помер на місці аварії.

В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 та правильності юридичної кваліфікації його дій, просить вирок скасувати через невідповідність скоєного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Апелянт просить постановити новий вирок за яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами. Обґрунтовуючи апеляцію, прокурор просить суд врахувати, що ОСОБА_2 протягом судового слідства неодноразово змінював свою позицію, протягом 8 місяців розгляду справи не просив вибачення у потерпілої і не вживав заходів для відшкодування збитків, поклавшись на думку суду. Також суд не врахував думку потерпілої щодо суворості покарання ОСОБА_2

Представник цивільного відповідача – Страхової компанії «Українська страхова група» просить вирок змінити в частині стягнення, зменшивши суму з 18172 грн. 45 коп. до 12672 грн. 45 коп., тобто вирахувати витрати у сумі 5500 грн., які потерпіла сторона понесла на транспортні витрати при перевезенні пасажирів з Херсонської області в м. Київ для обряду поховання загиблого в ДТП.

Заслухавши доповідача, прокурора який підтримав апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого та його захисника, котрі просили вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає апеляції не підлягаючими до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Як видно із вироку, призначаючи ОСОБА_2 покарання суд взяв до уваги, що він скоїв тяжкий злочин.

Разом з тим, суд визнав обставиною, яка пом’якшує покарання ОСОБА_2, його щире каяття, врахував, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, займається суспільно-корисною працею та позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, вжив заходи щодо відшкодування заподіяних ним збитків, а тому, на думку колегії суддів, обґрунтовано застосовано щодо засудженого ст. ст. 75, 76 КК України.

Посилання прокурора в апеляції на зміну ОСОБА_2 показів не може слугувати підставою для призначення більш суворого покарання, виходячи із презумпції невинуватості, тим більше, що в судовому засіданні підсудний свою вину повністю визнав і щиро розкаявся. Не відповідає фактичним обставинам твердження апелянта про те, що ОСОБА_2 не вибачився і не відшкодував збитків, оскільки він із загиблим ОСОБА_7 були друзями, після ДПТ ОСОБА_2 відшкодував збитки на поховання і поминки.

Що стосується апеляції цивільного відповідача, то вона не підлягає до задоволення, так як суд на підставі ст. 22.1-3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обґрунтовано задовольнив вимоги потерпілої щодо відшкодування решти збитків Страховою компанією «УСГ», яка на підставі поліса обов’язкового страхування № 3517989 від 11.11.2008 р. є страховиком підсудного і зобов’язана відшкодувати 18172 грн. 45 коп матеріальних збитків, які виразилися у вартості придбаних потерпілою речей, необхідних для поховання чоловіка, а також продуктів споживання для організації поминок та решти 2550 грн. моральної шкоди, яку суд оцінив у сумі 100 000 грн., із якої стягнув з засудженого 97450 грн. (100 000 – 97450 = 2550) грн. Тобто цивільний відповідач безпідставно в апеляції відніс зазначену суму 2550 грн. до транспортних витрат.

Порушень норм кримінально-процесуального закону при розгляді справи, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни вироку, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляції прокурора, якій брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також цивільного відповідача, залишити без задоволення, а вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2010 року щодо засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_2 – без зміни

Головуючий

Судді