У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - суддіБалацької Г.О.,

суддів Горб І.М., Сілкової І.М.,

при секретарі за участі прокурораСергута Г.О., Здрака С.В.,

потерпілихОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

обвинуваченогоОСОБА_9,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні 28 вересня 2015 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 120 151 000 400 018 43 Миколаєнка А.О., що брав участь у судовому провадженні, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 серпня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120 151 000 400 018 43 щодо ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185 КК України повернуто прокурору Дніпровського району м. Києва у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.

На обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції послався на те, що при викладені обставин кримінального правопорушень, вчинених ОСОБА_9, органом досудового розслідування не вказано, як обов'язкову ознаку складу правопорушення - час їх вчинення, зазначаючи: у вечірній, обідній чи вранці, що є неконкретним та може бути розцінено як порушення права на захист.

Також, судом вказано, що в обвинувальному акті при викладені обставин вчинених ОСОБА_9 правопорушень, зазначено, що останній, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, обирав об'єктом посягання відповідну квартиру, при тому, що згідно норм кримінального закону, об'єктом крадіжки є право власності на майно фізичних і юридичних осіб, а предметом крадіжки - є майно або інші цінності.

Крім того, як зазначено в ухвалі, слідчим при складанні обвинувального акту не дотримано вимог п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України, щодо відомостей про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, і така невідповідність виявлена по викладених в обвинуваченні епізодах крадіжки майна у потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, при цьому розмір викраденого у потерпілого ОСОБА_12 вказано в іноземній валюті, без перерахування на національну.

Звернув суд увагу і на порушення вимог ст. 37 КПК України в даному провадженні, оскільки повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні здійснювали ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які не входили до визначеної керівником прокуратури групи прокурорів.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні МиколаєнкоА.О., що брав участь у судовому провадженні, просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вважає, що обвинувальний акт містить належне формулювання обвинувачення, тобто короткий опис кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 із зазначенням обставин, які мають значення для правильної кваліфікації його дій.

Також, як посилається прокурор, суд під час підготовчого судового засідання почав аналізувати докази провадження та надавати їм оцінку, проте під час підготовчого судового засідання, суд позбавлений права оцінювати співмірність майнової шкоди завданої потерпілим, вартості викраденого у них майна, у зв'язку з чим посилання суду першої інстанції на порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України є безпідставними.

Не погоджується прокурор і з твердженнями суду щодо відсутності відомостей відносно прокурів ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які, як зазначив суд, не входили до групи прокурорів, визначеної керівником прокуратури, оскільки рішення керівника відповідного органу прокуратури про призначення групи прокурорів, які здійснюватимуть провадження прокурора у конкретному кримінальному провадженні має прийматися у формі постанови, яка, згідно вимог КПК України, на стадії попереднього судового провадження, дослідженню не підлягає.

Заслухавши доповідь головуючого судді Балацької Г.О., пояснення прокурора, що підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, пояснення потерпілих та обвинуваченого щодо правильності повернення обвинувального акта прокурору для усунення його недоліків, як зазначено в ухвалі суду першої інстанції, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про те, що вона задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Процедура складення обвинувального акта регламентована ст. 291 КПК України.

Як указують приписи ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити відомості, перелік яких є вичерпним.

Зокрема, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Положеннями ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні, крім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, а також вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Органом досудового розслідування вказані вимоги закону не дотримані.

А саме, як убачається із обвинувального акта, зазначені суми майнової шкоди, завданої потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 не відповідають вартості викраденого у них майна.

В останньому випадку розмір викраденого у потерпілого ОСОБА_15 майна вказано, частково, в іноземній валюті без перерахування на національну, що є неприпустимим, як і додавання іноземної валюти до національної, отримуючи суму в національній валюті, з розміру шкоди якої і кваліфікувалися органом досудового розслідування дії обвинуваченого по епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_12

Виявлене судом вищезазначене порушення КПК України перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 в безспірному порядку підлягає поверненню прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

При цьому також необхідно відмітити, що як указано в ухвалі суду першої інстанції, описуючи епізод вчинення крадіжки з квартири АДРЕСА_1 слідчий зазначає, що 07 лютого 2015 року у вечірній час доби ОСОБА_9 приїхав на АДРЕСА_1 м. Києві.

Зазначаючи далі, які саме дії вчинив обвинувачений для реалізації свого злочинного умислу, слідчий не вказує час їх вчинення, як фактично і по інших епізодах заволодіння ОСОБА_9 чужим майном потерпілих при викладі фактичних обставин правопорушень та у формулюванні обвинувачення, а викладає, що події мали місце у вечірній чи обідній час доби та вранці.

Також, як правильно висвітлено в ухвалі, слідчий в обвинувальному акті, викладаючи обставини вчинених ОСОБА_9 правопорушень, вказує, що останній реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, обирав об'єктом посягання - відповідну квартиру, при тому, що згідно норм кримінального закону, об'єктом крадіжки є право власності на майно фізичних чи юридичних осіб, а предметом крадіжки є майно або інші цінності.

Не узгоджується зазначена в обвинувальному акті група прокурорів з даними реєстру матеріалів досудового розслідування щодо участі в даному провадженні прокурорів Батрак А.Г. та Бобіта А.

Хоча останні обставини і не є такими, що тягнуть за собою беззаперечне повернення обвинувального акта, проте, при його поверненні, колегія суддів вважає, що вказівки суду першої інстанції щодо виправлення вказаних недоліків - є слушними.

Отже, на переконання колегії суддів, суд не вийшов за межі вичерпного переліку питань, що вирішуються у підготовчому судовому засіданні, на зворотності чого наполягає прокурор в апеляційній скарзі, а тому, ухвала суду про повернення обвинувального акта прокурору є законною та обґрунтованою.

За наведеним апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Миколаєнка А.О., який брав участь у судовому провадженні, залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 серпня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 151 000 400 018 43 відносноОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185 КК України повернуто прокурору Дніпровського району м. Києва у зв'язку з невідповідністю КПК України - без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

Балацька Г.О. Горб І.М. Сілкова І.М.