Справа № 755/13942/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.

з секретарями Рудь Р.Г., Оверчук Т.І.,

за участі

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Новицької А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги мотивував тим, що вона з 03 квітня 2010 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу". Листом від 30 квітня 2015 року Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва їй було відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Просить визнати дії протиправними та зобов»язати вчинити певні дії.

Під час розгляду справи по суті позивачем уточнені позовні вимоги, просила здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби на підставі довідки про складові заробітної плати Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 435/18 від 25 серпня 2015 року.

23 липня 2015 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

13 серпня 2015 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшли заперечення Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, відповідно до яких відповідач просить відмовити у позові.

17 серпня 2015 року ухвалою суду призначено судовий розгляд справи за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

16 жовтня 2015 року позовні вимоги в частині визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за період з 03 квітня 2010 року по 09 січня 2015 року залишено без розгляду.

Позивач підтримала позовні вимоги. Дала пояснення,аналогічні викладеним у позові..

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва Новицька А.О позов не визнала. Підтримала письмові заперечення, в яких зазначено, що під час зверненнся у квітні 2015 року позивач просила лише проінформувати про включення під час призначення пенсії сум матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та сум матеріальної допомоги на оздоровлення. До заяви не було долучено жодних документів(довідок), на підставі яких можливо було врахувати суми матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та суми матеріальної допомоги на оздоровлення. 02 квітня 2010 року позивач звернулася із заявою про переведення її із пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця, до заяви було долучено довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії № 53 від 02 квітня 2010 року, видану Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією за період з квітня 2008 року по березень 2010 року, які також не містили відомості про виплату сум матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та сум матеріальної допомоги на оздоровлення. Відповідно до положень ст.33 Закону України «Про державну службу» в заробіток для обчислення пенсії державного службовця не враховується матеріальна допомога на соціально-побутові потреби та матеріальна допомога на оздоровлення. Тому відсутні підстави для проведення позивачу перерахунку пенсії з квітня 2010 року (а.с.18-21).

Судом встановлено, що позивач 02 квітня 2010 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця (а.с. 23-23 зв., 49, 50-52).

Згідно розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва «Про призначення пенсій» № 175047 від 14 травня 2010 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.45, 46, 47-48).

Згідно довідки про складові заробітної плати Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 435/18 від 25 серпня 2015 року за період з 01 квітня 2008 року по 02 квітня 2010 року: у квітні 2008 року матеріальна допомоги на оздоровлення нарахована у сумі 3207,56 грн., у травні 2009 року матеріальна допомога на соціально-побутові потреби нарахована у сумі 4410,66 грн., у липні 2009 року матеріальна допомоги на оздоровлення нарахована у сумі 4428,05 грн, у березні 2010 року матеріальна допомога на соціально-побутові потреби нарахована у сумі 4184,39 грн. На всі ці виплати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.32).

24 квітня 2015 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», починаючи з 03 квітня 2010 року у розмірі 90 відсотків заробітної плати, оскільки пенсія призначена без урахування виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби (а.с.22).

Згідно листа Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 30 квітня 2014 року позивачу роз'яснено, що пенсія призначена без врахування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань,матеріальної допомоги на оздоровлення,грошової допомоги та індексації (а.с.7-8).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність відмови пенсійного органу, відповідача у справі щодо включення до розрахунку сум для перерахунку призначеної пенсії позивачеві з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби на підставі довідки про складові заробітної плати Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 435/18 від 25 серпня 2015 року .

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII( в редакції на час призначення пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

З урахуванням зазначеної норми закону позивачеві призначена пенсія відповідно до стажу її роботи на державній службі в розмірі 90% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Законом України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1).

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Отже, твердження відповідача про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на соціально-побутові потреби, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не включаються до складу заробітної плати державного службовця і не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком неправильного трактування застосування норм права, оскільки відповідач посилається тільки на норми Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних правовідносин є загальними. Відповідач не враховує положення спеціальних норм, які мають перевагу над загальними, оскільки визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналіз наведених положень законів дає підстави для висновку, що виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, входять до системи оплати праці державного службовця і ці виплати повинні бути врахованими при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Позивач просила задовольнити позовні вимоги, починаючи з 03 квітня 2010 року, а саме, з дати призначення позивачу пенсії.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Тобто дана норма цього Закону надає можливість здійснити перерахунок пенсії з першого числа місяця, в якому позивач звернувся за перерахунком, або з першого числа наступного місяця, в якому позивач звернувся за перерахунком пенсії, і визначення дати перерахунку пенсії залежить від дати звернення особи за таким перерахунком.

Позивач звернулася з заявою до відповідача за перерахунком пенсії 24 квітня 2015 року, тобто після 15 числа, тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з першого числа наступного за зверненням до відповідача місяця, тобто з 01 травня 2015 року.

Отже, адміністративний позов слід задовольнити частково: визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати пенсію за віком із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби як державному службовцю протиправними. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 травня 2015 року, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби в розмірі 90 відсотків заробітної плати на підставі довідки про складові заробітної плати Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 435/18 від 25 серпня 2015 року з врахуванням виплачених сум пенсії. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, Законом України "Про державну службу", Законом України "Про оплату праці", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 2, 5, 11, 12, 70, 71, 158-163, 183-2 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати пенсію за віком із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби як державному службовцю протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 травня 2015 року, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби в розмірі 90 відсотків заробітної плати на підставі довідки про складові заробітної плати Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 435/18 від 25 серпня 2015 року з врахуванням виплачених сум пенсії.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 27 жовтня 2015 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя