ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 р. | № 2-20/18543-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновий термінал “АБС” |
на ухвалу | господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2006 р. |
у справі | № 2-20/18543-2006 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрно-торгова фірма “Макон” |
до | 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Поле-Порт”, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновий термінал “АБС” |
про | стягнення 1 998 864,97 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | Дергачьов І.О., дов. № 224юр від 05.03.07 р.; |
відповідача-1: | — не з’явились; |
відповідача-2: | Косован А.В., дов. № 015/06 від 23.10.06 р.; |
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Аграрно-торгова фірма “Макон” (далі –Фірма) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просило:
– стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Поле-Порт” (далі –Товариство “Поле-Порт”) заборгованість за договором поставки № 15/09 від 15.09.2006 р. (далі –Договір № 15/09) у сумі 1 993 784,91 грн. шляхом звернення стягнення на зерно у кількості 1 719,19 тон, яке знаходиться у Відкритого акціонерного товариства “Феодосійське хлібоприймальне підприємство” та у кількості 990,00 тон, яке знаходиться у Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Нижньогірський елеватор”;
– стягнути з Товариства “Поле-Порт” 3 % річних в сумі 5 080,06 грн.;
– зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Зерновий термінал “АБС” (далі –Товариство “АБС”) повернути Товариству “Поле-Порт” пшеницю, одержану незаконно від Товариства “Поле-Порт”.
Позовні вимоги Фірма обґрунтовувала тим, що Товариство “Поле-Порт” має перед нею заборгованість за Договором № 15/09, додатковій угоді № 1 від 21.09.2006 р. та щодо компенсації комісії за авізування акредитиву у сумі 2 390,63 грн., розмір якої складає 1 993 784,91 грн., котра підлягає стягненню з Товариства “Поле-Порт” та Товариства “АБС” солідарно на підставі норм ЦК України з урахуванням 3 % річних.
У листопаді 2006 р. Фірма звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою від 29.11.2006 р. № 157юр про вжиття заходів до забезпечення позову (а. с. 46). Заявою від 04.12.2006 р. № 163юр (а. с. 65) Фірма доповнила заяву від 29.11.2006 р. № 157юр та просила господарський суд Автономної Республіки Крим накласти арешт на пшеницю у кількості 2 709,19 тон, переоформлену нею на Товариство “Поле-Порт” і у подальшому переоформлену на Товариство “АБС”, яка знаходиться на зберіганні у Товариства “АБС”.
Вимоги, викладені у заяві (з урахуванням доповнення до неї), Фірма обґрунтовувала тим, що невжиття зазначених запобіжних заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2006 р. (суддя Луцяк М.І.) заяву Фірми про вжиття запобіжних заходів до забезпечення позову (з урахуванням доповнення до неї) задоволено: накладено арешт на пшеницю у кількості 2 709,19 тон, переоформлену Фірмою на Товариство “Поле-Порт” і у подальшому переоформлену на Товариство “АБС”, яка знаходиться на зберіганні у Товариства “АБС”. Ухвала мотивована обґрунтованістю відповідного клопотання Фірми.
Товариство “АБС” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, у яких просить скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2006 р. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Товариство “АБС” обґрунтовує тим, що місцевий господарський суд при прийнятті ухвали, яка оскаржується, не застосував ст. ст. 4 та 48 Закону України “Про власність”, неправильно застосував ст. ст. 47, 66 та 67 ГПК України та порушив ст. ст. 42 та 43 ГПК України.
Фірма скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства “АБС”, у якому просить залишити її без задоволення. Вимоги, викладені у відзиві, Фірма обґрунтовує посиланням на обставини справи.
Також у відзиві Фірми міститься клопотання призупинити розгляд даної справи та направити її у відповідні правоохоронні органи.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що воно підлягає відхиленню, оскільки норми ГПК України не надаюсь господарському суду касаційної інстанції повноважень на вчинення дій, про які йдеться у вказаному клопотанні Фірми.
Крім того, Фірма звернулась до Вищого господарського суду України з клопотанням про витребування від Товариства “АБС” належним чином засвідченої копії його статуту.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що воно підлягає відхиленню, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. 1117 ГПК України повноважень, він не може збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У судовому засіданні 07.03.2007 р. оголошувалась перерва до 14.03.2007 р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, яка оскаржується, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства “АБС” підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Частина перша ст. 67 ГПК України встановлює, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що при прийнятті ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, яке належить відповідачеві, господарський суд, з метою забезпечення реального виконання відповідної ухвали, повинен чітко охарактеризувати ознаки майна, на яке накладається арешт.
Проте, в порушення зазначеного, місцевий господарський суд при прийнятті ухвали, яка оскаржується, цього не зробив, а зазначив про накладання арешт на пшеницю у кількості 2 709,19 тон, переоформлену Фірмою на Товариство “Поле-Порт” і у подальшому переоформлену на Товариство “АБС”, яка знаходиться на зберіганні у Товариства “АБС”. Однак, така ознака майна як “пшениця у кількості 2 709,19 тон, переоформлена Фірмою на Товариство “Поле-Порт” і у подальшому переоформлена на Товариство “АБС”, яка знаходиться на зберіганні у Товариства “АБС”” не дає змоги чітко ідентифікувати майно, на яке Фірма просить накласти арешт.
Між тим, відповідно до частини першої ст. 1 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні”:
зерно –плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей;
зерно продовольче –зерно, що використовується для переробки та виготовлення харчових продуктів;
зерно технічного призначення –зерно, що призначене для промислової переробки на інші продукти (спирт, крохмаль, медичні препарати тощо);
зерно фуражне –зерно групи фуражних та інших зернових культур, призначене для годівлі худоби та птиці у вигляді комбікормів, дерті тощо.
З наведеної норми вбачається, що зерно має різне призначення, в залежності від якого поділяється на відповідні види, які, в свою чергу, мають різні якісні характеристики (встановлені державними стандартами).
В оскаржуваній ухвалі господарського суду першої інстанції не встановлено та не зазначено, на яке саме зерно (на зерно якого виду та з якими якісними характеристиками) накладається арешт. Крім того, місцевим господарським судом при прийнятті ухвали, яка оскаржується, не було з’ясовано факту перебування у володінні Товариства “АБС” будь-якого зерна, яке є предметом спору по даній справі. Зазначене у сукупності унеможливлює здійснення реального виконання вказаної ухвали органом державної виконавчої служби.
У зв’язку з чим колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала, яка оскаржується, прийнята з порушенням ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Клопотання (з урахуванням доповнення до нього) Фірми про накладання арешту на пшеницю у кількості 2 709,19 тон, переоформлену нею на Товариство “Поле-Порт” і у подальшому переоформлену на Товариство “АБС”, яка знаходиться на зберіганні у Товариства “АБС”, підлягає відхиленню з підстав, наведених вище, тобто як таке, що не містить вказівок про те, на яке саме зерно (на зерно якого виду та з якими якісними характеристиками) господарський суд повинен накласти арешт, та яке не містить доказів перебування у володінні Товариства “АБС” будь-якого зерна, яке є предметом спору по даній справі, що у сукупності робить неможливим накладання арешту саме на зерно, яке відноситься до предмету спору.
Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2006 р. прийнята з порушенням ст. ст. 43 і 67 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вона підлягає скасуванню, а справа –передачі до господарського суду Автономної Республіки Крим для подальшого розгляду.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 та 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновий термінал “АБС” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2006 р. у справі № 2-20/18543-2006 скасувати.
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрно-торгова фірма “Макон” про вжиття заходів до забезпечення позову (з урахуванням доповнення до нього) шляхом накладення арешту на пшеницю у кількості 2 709,19 тон, переоформлену Товариством з обмеженою відповідальністю “Аграрно-торгова фірма “Макон” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Поле-Порт” і у подальшому переоформлену на Товариство з обмеженою відповідальністю “Зерновий термінал “АБС”, яка знаходиться на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновий термінал “АБС”, відхилити.
Справу передати до господарського суду Автономної Республіки Крим для подальшого розгляду.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало