ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 р. | № 05-5-31/12638 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, |
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13056" |
на ухвалу | Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2006 |
у справі | господарського суду м.Києва |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13056" |
до | Приватного підприємства "Украгропродукт" |
про | стягнення 2431,87 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники: |
від позивача: | не з’явились |
від відповідача: | не з’явились |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 24.10.2006 господарського суду м. Києва позовну заяву ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13056" повернуто без розгляду.
Ухвалою від 08.12.2006 Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13056" від 31.10.2006 за № 284 ( з доданими до неї документами) повернуто без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що скаржником, апеляційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13056" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.253 Цивільного кодексу України відповідно до якої, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Відповідно ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься , протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
До кола поважних причин принагідно відноситься, зокрема, отримання заявником судового рішення після закінчення процесуального строку на його оскарження.
Ухвала господарського суду м. Києва від 24.10.2006, відповідно до відмітки на звороті ухвали, направлена сторонам 24.10.2006. За твердженням позивача він отримав дану ухвалу тільки 30.10.20006. Однак господарським судом апеляційної інстанції не витребувано та не досліджено конверт зі штемпелем, в якому позивач отримав ухвалу господарського суду про повернення позовної заяви. Апеляційна скарга направлена відповідно до поштового штемпеля 07.11.2006, тому позивач вважає, що строк на оскарження ухвали господарського суду м. Києва ним не пропущений.
Таким чином, у апеляційного господарського суду не було підстав повертати апеляційну скаргу з посиланням на пропущення скаржником строків для подання апеляційної скарги.
За таких обставин, оскаржену ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною та обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню з передачею справи до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги позивача на ухвалу господарського суду міста Києва до провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13056" задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2006 зі справі № 05-5-31/12638 скасувати.
Справу направити до Київського апеляційного господарського суду для перегляду по суті.
Головуючий В.С.Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенкоя