ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 р. | № 20/367 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
розглянувши касаційну скаргу | ЗАТ “Ніколь Моторс” |
на постанову | від 21.11.06 Київського апеляційного господарського суду |
та на рішення | від 20.09.06 |
у справі | №20/367 |
господарського суду | м. Києва |
за позовом | ЗАТ “Ніколь Моторс” |
до | ПП “Iv Дизайн” |
про | розірвання договору та стягнення 11632 грн. збитків |
за участю представників сторін |
від позивача: | Щербіна О.М., дов. |
від відповідача: | у засідання не прибули |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 20.09.06 господарського суду м. Києва (суддя Палій В.В.), яке залишено без змін постановою від 21.11.06 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Брайка А.І. –головуючого, Бившевої Л.І., Розваляєвої Т.С.) відмовлено в задоволенні позову ЗАТ “Ніколь Моторс” до ПП “Iv Дизайн” про розірвання укладеного між сторонами договору №D-23/05 від 09.12.05 та стягнення 11632 грн. збитків.
Судові рішення мотивовані відсутністю зазначення позивачем, які саме недоліки містить розроблений відповідачем на підставі спірного договору дизайн веб-сторінок; а також обставинами укладення сторонами додаткової угоди від 04.04.06 про зміну порядку оплати робіт за договором; погодження розробленого відповідачем дизайну веб-системи; неукладення сторонами додаткової угоди відповідно до п. 3.10 договору, п. 2 ст. 651 ЦК України.
Ухвалою від 31.01.07 Вищий господарський суд України призначив до розгляду клопотання про прийняття до провадження касаційної скарги позивача. У судовому засіданні судова колегія дійшла висновку про прийняття до вказаної скарги до провадження та розгляд її по суті, зважаючи на уточнення позивачем вимог касаційної скарги стосовно оскарження постанови суду апеляційної інстанції. Касатор заявив вимоги про скасування рішення і постанови у справі, прийняття нового рішення про задоволення позову, а також направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між сторонами у справі укладений договір №D-23/05 від 09.12.05. Згідно з цим договором, технічним завданням, календарним планом робіт (додатки №№1, 2 до договору) відповідач (виконавець) за дорученням позивача (замовника) зобов’язався створити Веб-систему та передати її замовнику в передбаченому договором порядку, а замовник зобов’язався прийняти виконані роботи і виплатити виконавцю винагороду (п. 2.1 договору).
Відмовляючи у задоволені позову про розірвання договору, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що створення відповідачем станом на 01.03.06 повністю працюючого Веб-сайту позивача підтверджується договором №НС-4-01/05 від 01.01.05 про надання телекомунікаційних послуг, укладеним відповідачем з ТОВ “Дабл-Ю Нет”, електронним носієм із зображенням та програмною частиною сайту, переліком сторінок Веб-сайту, засвідчені вказаним товариством.
Дані про передачу позивачем чи його уповноваженим представником відповідачу на виконання умов п.п. 2, 11 додатку №2 до договору інформаційних матеріалів для дизайну сторінок та наповнення російської версії Веб-системи в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суди дійшли висновку, що у відносинах сторін має місце прострочення кредитора (позивача), передбачене ст. 613 ЦК України, що позбавило відповідача можливості своєчасного виконання свого обов’язку за договором.
Обставини істотного порушення спірного договору відповідачем в розумінні положень ст. 651 ЦК України як підстави для його розірвання, судами не встановлено.
Касатор доводить, що замовник передав усі матеріали, необхідні для виконання замовлення відповідачем, але акт про приймання-передачу виконаного відповідачем продукту не складений, що порушує узгоджений сторонами календарний план внаслідок неповного виконання замовлення, а саме: електронний носій СD-ROM з номером серії, маркою та офіційним затвердженням веб-сайту відсутній, і використання продукту з підприємницькою метою є неможливим.
Статтею 433 ЦК України визначено, що комп’ютерні програми охороняються як твори літератури.
Відповідно до ст. 1, пп. 3 п. 1 ст. 8, ст. 18 Закону України “Про авторське право та суміжні права” комп'ютерна програма –набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах) та є об'єктами авторського права.
Згідно зі ст. 34 цього закону сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання за авторським договором, зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, в тому числі упущену вигоду. Якщо автор не передав твір замовникові відповідно до умов авторського договору замовлення, він повинен відшкодувати замовникові збитки, в тому числі упущену вигоду. Спори щодо відповідальності за невиконання умов авторських договорів вирішуються у суді.
Відповідно до п.п. 2.1, 3.3 спірного договору позивач доручив, а виконавець на свій ризик зобов'язався виконати роботи по ре-дизайну веб-сайту: розробити креативну концепцію веб-сайту, створити ескізи візуального представлення веб-сайту, шаблони сторінок веб-сайту та інтегрувати їх у програмне забезпечення веб-сайту, а також передати веб-сайт позивачу в порядку, передбаченому договором. Позивач зобов'язався прийняти виконані роботи і сплатити відповідачу винагороду. Веб-сайт повинен бути готовим для інсталяції на хостинг-сервер замовника.
Позивач доводив, що відповідачу були передані усі належні для виконання замовлення матеріали.
Суди першої та апеляційної інстанцій, не встановивши набуття позивачем авторського права на спірний веб-сайт, визнали доказом виконання замовлення договір №НС-4-01/05 від 01.01.05 про надання телекомунікаційних послуг, укладений відповідачем з ТОВ “Дабл-Ю Нет”, електронний носій із зображенням та програмною частиною сайту, переліком сторінок Веб-сайта, засвідчені вказаним товариством. При цьому суди не досліджували обставини узгодження цього договору з позивачем.
Відповідно до п. 5 договору сторони узгодили порядок приймання-передачі виконаних робіт, який не було додержано, за висновками суду, з вини позивача.
Відповідно до ст.ст. 837, 848, 849 ЦК України кожна з сторін договору підряду вправі вимагати розірвання договору, тому висновки судів про прострочення кредитора (позивача), яке позбавило відповідача можливості своєчасно виконати свій обов’язок за договором, не є переконливими за відсутністю вимог відповідача щодо спонукання позивача виконати свої зобов'язання з приймання роботи або розірвання договору.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що спірні правовідносини виникли при створенні комп'ютерної програми, і оцінка виконання зобов'язання вимагає спеціальних знань у цій сфері, а надані кожною з сторін докази потребують професійної оцінки, яка може спростувати або встановити переконливість доводів сторін.
Враховуючи не повне встановлення судами усіх обставин виконання сторонами умов договору №D-23/05 від 09.12.05 та відповідність вимог позивача і заперечень відповідача законодавству, судова колегія дійшла висновку про скасування прийнятих у справі рішення і постанови та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами, із застосуванням норм законодавства, що регулюють такі правовідносини.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 20.09.06 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.06 у справі №20/367 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький